Тетяна Васицька

Син. Я пишаюсь тобою.
Навіть більше, ніж коли ти здобував усі свої нагороди. Коли дублював свої найголовніші ролі. Коли виступав на найбільших сценах.
Я пишаюсь тим, яким сильним ти став.
Хоча, відверто, ти був таким завжди. Ще тоді коли вперше сказав мені: мама, я дуже хотів заплакати, але не заплакав. Тоді тобі було 5.
Сьогодні тобі 13. І твоє дитинство закінчилось.
Та мені більше не страшно за тебе.
Тому що тепер я знаю. Що ти впораєшся.
Я знаю, що шлях у тебе буде складний. Ніщо не дасться тобі просто так. І ще не раз тобі захочеться плакати і кричати. Але не здатись.
Цього не буде.
І тому я хоч і зламана, але спокійна.
Тому що ти незламний.
Люблю тебе.
Лети.
Твоя мама.
26.07.2026