Debora Pysarska

🤍 39 День тиші. Про любов, прощення і вибір себе.

Любов довготерпить, любов милосердствує…
(1 Коринтян 13:4)

Коли людина хоче примирення, не варто ховатися за гордістю, відкладати розмову чи дозволяти образі ставати стіною. Якщо можеш зробити крок назустріч — зроби його. Якщо можеш вислухати — вислухай. Якщо можеш пробачити — пробач.

Але разом із тим!

Любити — не означає дозволяти руйнувати себе. Прощати — не означає знову й знову повертатися туди, де тебе ранять. Примирення не завжди означає відновлення колишньої близькості.

Ісус навчав нас любити ближнього, як самого себе (Марка 12:31). А це означає, що любов до ближнього не повинна перетворюватися на зневагу до власної душі.

Ти можеш пробачити людину, не тримаючи зла в серці, і водночас встановити межі. Можеш бажати їй добра, але більше не допускати у своє життя того, що тебе руйнує.

Прощення звільняє серце від ненависті, але не зобов’язує віддавати себе на нові рани.

«Наскільки можливо з вашого боку, живіть у мирі зо всіма людьми!» (Римлян 12:18).

Зверни увагу: наскільки можливо з вашого боку.

Ти відповідаєш за своє серце, свої вчинки й готовність до миру. Але ти не можеш одноосібно побудувати примирення за двох.

Тому сьогодні обирай любов, а не гордість. Прощення, а не помсту. Чесний діалог, а не мовчання, яке карає.

І водночас обирай себе — не з егоїзму, а з поваги до життя, яке Бог тобі дав.

Бо справжня любов не вимагає знищити себе, щоб довести, що ти вмієш любити.
#деборазнає #любовдосебе #масаждлядуші