Maria Matsarska

Коли дерева були великими,
А гроза нам,здавалася, радістю.
Там, де річка була безкрайньою,
А вся дружба, ще пахла справжністю.

Там, де літом , завжди, канікули
Де надія не просто слово
Там де ніч спокійна , без дронів.
Там де кожен не знав , слово втома.

У моментах прижків на тарзанці
Або пригавши в річку з дамби
Там де ми побули щасливими
Там де кожен день тільки краще

Між вечерею й раннім сніданком,,
В полі соняхів та кукурудзи.
Та й в теплі неймовірного щастя
І без страху - не вірити в людство.

Там трава завжди зеленіша.
Ну а ягоди вдвічі кращі.
Де жучок , це завжди новітнє ,
Молоко ще було там справжнє.

Десь між восьмим - десятим класом
Після - вивчивши міф Прометея.
У столовій купивши піцу
Загубила десь там, себе я.