Аля | чорна кулька

“…пусти відчуть як пахне вранці свіжий хліб
в родиннім колі сівши за столом навкруг
старий будинок, що тепер назавжди мій
самотній друг”

– я так ніколи і не змогла до кінця «переїхати» з будинку в якому пройшло моє дитинство, він часто сниться мені, малює альтернативну, трошки анімешну, реальність
де я стою серед кімнати, а у вікно стукає абрикос, ідеально доповнюючи своєю тінню тріщини на стінах

я не боюсь будинків, в яких хтось помер
я боюсь лишитися в місці, де ніхто не жив: стерильно ніякому, вилизано пустому, красиво прісному

і про це теж буде окрема історія в майбутньому «Інтермецо»

фото: @evgenigreen 🖤
#чорнакулька