Марина Синьоока

Коли росіяни вчергове пошкодили склад @knygolove ДСНС знайшли серед обпаленого сусіднього приміщення коробку з кошенятами, яким від сили було 10 днів.

Далі все як в тумані, склейка і у нас з @dzhepko.a є киця.

Думки про кота в нас були, але ми не могли до кінця навіть обговорити це, настільки сильно ми переживали втрату Тімона. Насправді, й досі переживаємо. Ми дивилися на котиків, обирали, але не змогли. Вони всі красиві і хочеться кожного забрати собі. Просто не було внутрішнього рішення. Я казала Артему, що мій ідеальний варіант, якщо кошеня просто вистрибне на мене з кущів.

І от за три дні до річниці смерті Тімона, на нас вистрибнула – вона.

Весь цей рік, скільки б котів я не обіймала і не бачила, ніхто не пахнув так, як Тімон. Не викликав в мене такого захвату, як він. І от, 7 жовтня, коли ця малеча, яка влазила мені на долонь, зʼявилася в нашому житті, все стало на свої місця.

Вона так приємно пахне, така цукерочка, яку хочеться зʼїсти. Я дивлюся на неї і плачу, така вона наша.

Вона росте, вушка вже більші, мурчить, робить перші кроки. Ми ж годуємо її з пляшечки, робимо банні процедури і все наше життя обертається навколо цією малечі.

Правду кажуть, все стається тоді, коли потрібно. Я боюся дихати і навіть ледве написала цей пост, бо здається, що все таке крихке. Але все ж таки, хочеться показати вам її. Наша Мона - Мона Мурр.

P.S. всі врятовані кошенята вже знайшли свій дім ❤️‍🩹

P.P.S. Якщо почнете писати, що це підготовка до дітей, або щось в цьому дусі, я вас заблокую 🙂