Instagram story viewer> @synooka.maryna> Posts

Марина Синьоока

@synooka.maryna

1.6K

followers

976

following

Head of communications у @knygolove
Читаю 📚 Готую 🍳 Пишу 💻
📩 консалтинг у книговиданні

POSTS STORIES REELS

October 🍂 by @synooka.maryna

Я мало де була, тому кожна поїздка за кордон для мене новий, дуже класний і яскравий досвід.

Не буде ніяких рекомендацій їжі у Будапешті. Просто скажу, що нам з @alex_s.zp всюди було смачно. Для сніданків ми обрали готель поруч із нашим і там я вперше спробувала французький тост. Це було так смачно, що в наш останні день ми замовили його знову і тепер я хочу приготувати його вдома.

А ще там я унюхала такий феєрверк спецій в шакшуці, що і у свою захотілося додавати всю цю ейфорію.

Спробували гуляш і курку паприкаш. А ще там на кожному розі кюртошкалач, він же трдло і трдельник. Але ми з Сашею запамʼятаємо його, як зіпсований одяг.

Я вперше спробувала Гіннес на розлив. Це отвал башки. Нефільтрованого пива майже немає, але їхнє місцеве було смачним.

Словом, Будапешт в їжі нас не розчарував. by @synooka.maryna

Коли росіяни вчергове пошкодили склад @knygolove ДСНС знайшли серед обпаленого сусіднього приміщення коробку з кошенятами, яким від сили було 10 днів.

Далі все як в тумані, склейка і у нас з @dzhepko.a є киця.

Думки про кота в нас були, але ми не могли до кінця навіть обговорити це, настільки сильно ми переживали втрату Тімона. Насправді, й досі переживаємо. Ми дивилися на котиків, обирали, але не змогли. Вони всі красиві і хочеться кожного забрати собі. Просто не було внутрішнього рішення. Я казала Артему, що мій ідеальний варіант, якщо кошеня просто вистрибне на мене з кущів.

І от за три дні до річниці смерті Тімона, на нас вистрибнула – вона.

Весь цей рік, скільки б котів я не обіймала і не бачила, ніхто не пахнув так, як Тімон. Не викликав в мене такого захвату, як він. І от, 7 жовтня, коли ця малеча, яка влазила мені на долонь, зʼявилася в нашому житті, все стало на свої місця.

Вона так приємно пахне, така цукерочка, яку хочеться зʼїсти. Я дивлюся на неї і плачу, така вона наша.

Вона росте, вушка вже більші, мурчить, робить перші кроки. Ми ж годуємо її з пляшечки, робимо банні процедури і все наше життя обертається навколо цією малечі.

Правду кажуть, все стається тоді, коли потрібно. Я боюся дихати і навіть ледве написала цей пост, бо здається, що все таке крихке. Але все ж таки, хочеться показати вам її. Наша Мона - Мона Мурр.

P.S. всі врятовані кошенята вже знайшли свій дім ❤️‍🩹

P.P.S. Якщо почнете писати, що це підготовка до дітей, або щось в цьому дусі, я вас заблокую 🙂 by @synooka.maryna

Відео-листівка на памʼять 🥹 by @synooka.maryna

Наші чудові вихідні з @alex_s.zp by @synooka.maryna

2 жовтня 2006 року в Запоріжжі, я їхала на першу зустріч підготовчих курсів в університет. На зупинці побачила хлопця, звернула на нього увагу. Чому? Не знаю. У великій актовій залі ми випадково сіли поруч. Поспілкувалися і я подумала: я би з ним дружила.

Через тиждень ми зустрілися в одній групі. З того часу більше не розставалася. Потім ми дізналися, що @alex_s.zp потрапив в нашу групу випадково, його анкету рандомно витягнули і додали до нас, де не вистачало однієї людини. Я вважаю - це доля.

Ми вступили в різні навчальні заклади, але дружити не переставали. І от цій дружбі вже 20 років і за цей час наші відносини не змінилися взагалі! Ми як зустрілися тоді одинадцятикласниками так і йдемо разом по життю. Навіть живучі в різних містах, а потім і країнах.

Дякую тобі, мій дорогий друг! Рада жити це життя разом із тобою. Дякую тобі за всі ці роки і що попри все у нас вийшло зустрітися на нашу річницю. Давай ще 2 рази по 20 років? 😎 by @synooka.maryna

@violetta.boooks зробила відео про моє робоче місце. І да, не дивуйтеся, шо в мене там ігристе на столі 🌚 by @synooka.maryna

Поки триває 11 година тривоги в Києві, згадаю, який у мене був вересень 🍃🍂 by @synooka.maryna

Наша прекрасна осінь разом 🥰 by @synooka.maryna

Кожного року я дивуюся, шаріюся і захоплююся тим, що мені говорять у побажаннях.

Судячи з привітань я дуже класна 😎 Дякую вам всім за те, що даєте мені це відчуття. Що я – класна, потрібна, що мене люблять, люблять мій сміх (абсолютно всі сказали про це), захоплюються і приймають такою, яка є.

Бо мене – вже достатньо. Мені не треба нічого і нікому доводити. Не треба змушувати мене любити і змінюватися для цього. Мене – достатньо.

Дякую вам любі за всі слова, які вчора ви мені сказали. Я щаслива людина ❤️ by @synooka.maryna

Мені 36 і я в шоці. Але, як добре, що ніхто не дає мені мій вік 🥰🤭

Цей мій персональний рік був не простий, але найголовніше – мої люди поруч, дякую вам за це ❤️

В мене нещодавно спитали, чи люблю я свій день народження і я без роздумів сказала: дуже! Колись, коли я була студенткою, то піддалася цій екзистенційній кризі і казала «ой нє, просто день». Потім мама @inna.sineokaya навіть трошки образилася, каже: ми тебе дуже хотіли і дуже любимо, не кажи так.

І справді, я більше так не казала. Бо в мене фантастичні батьки, які мене люблять. Чудовий чоловік, який робить все, щоб мені було добре. Друзі, які і в горі і в радості.

То чому мені не любити цей день? Я щаслива людина. Попри всі негаразди, які трапляються, вони зчитуються мені, як досвід. Все в цьому житті досвід, всі на моєму шляху – вчителі.

Словом, з Днем народження, Мариночка, будь щаслива 🥹 by @synooka.maryna

Книжкова галузь наразі переживає максмально важкі часи. Знищено понад 10 млн книг, зокрема 250 тисяч книг @knygolove

Ми не «кричимо» про втрати, як дехто каже — ми говоримо про те, що сталося з нами та нашими колегами, і про наслідки, з якими тепер працюємо.

Нікому не бажаю пережити ситуацію, яка змушує виходити з такою комунікацією. Це не той досвід, який хочеться перетворювати на інфопривід чи використовувати як аргумент у дискусії про ведення бізнесу, акції та знижки, або у інших професійних суперечках.

Видавцям складно, книгарням складно. І кожен зараз намагається втриматися та продовжувати працювати. В кожного свій досвід, свої обставини та свої рішення.

Можна по-різному бачити майбутнє галузі, не погоджуватися з рішеннями одне одного і навіть сперечатися. Це – нормально.

Але важливо враховувати контекст. Бо є постійні обстріли, зруйновані робочі місця, втрати, тривоги, втома і просто людський фактор. Все це впливає на те, як працює бізнес, що він робить і які рішення ухвалює.

Підтримувати одне одного, дотримуватися домовленостей, розділяти цей біль і не знецінювати чужий досвід — в цьому і є сенс, правда ж? by @synooka.maryna