Instagram story viewer> @a.amelchenko_> Posts

Александра Амельченко

@a.amelchenko_

1.1K

followers

1115

following

• Ukraine 🇺🇦- Warsaw
• management/booking - @romariopunch
• @sho.merch - creator
• @session.media - project manager

POSTS STORIES REELS TAGGED

Back in 2014💔
Ми познайомились в університеті на посвяті першого курсу
(намагались відтворити той момент перших зустрічей)
З того часу разом вже майже 10 років✨
My fav person✨

📷: @khodzhaeva.ph 💔 taken in Warsaw, Poland by @a.amelchenko_

630

18

3 years ago

Розкажу, як це відчувалось нам.
Перше, що мене вразило - це люди. На майданчику було близько 200 людей із різних країн. Усі усміхнені, відкриті, готові допомогти. В кожного своя зона відповідальності🙌
Були люди, які відповідали буквально за одну гітару, інші лише за підключення, звук та технічні моменти.

Нам виділили окремого менеджера, який був із нами практично весь день і вирішував усі питання. Провели мініекскурсію, показали, де працюють команди SMM і маркетингу, де розташовані технічні зони.
Показали й нашу гримерку, простору десь на 10 людей. Квіти, вода в холодильнику, закуски, я тоді ще не знала, що вперше побачу все як повинно бути.
Нам видали всі пропуски, ваучери на їжу і ми провели там цілий день з 9.00 ранку до 00.00.

А ще був дуже кумедний момент на саундчеку. Коли Рому підключали, він запитав одного чувака:
- А з ким ви ще працювали?
А той відповів:
- Ой, краще не питай..😂

Але знаєте, що мене вразило найбільше?
Відчуття, що про нас уже подбали.
Ніби тобі не потрібно контролювати кожен крок, щось організовувати чи думати, що буде далі, усе було супер природньо. Коли Рома почав свій саундчек, ми з нашим менеджером пішли до зали послухати. Потім нас так само природно запросили до гримерки гурту. А коли почався концерт і настав момент нашого виступу, людей просто розводили перед нами, коли ми йшли до маленької сцени в центрі стадіону. І ти раптом розумієш, що за всім цим стоїть величезна, злагоджена робота. Що сотні людей уже знають, хто, куди й коли має рухатися. Що домовленості відбулися задовго до того, як ти опинився в цій точці..

І ще один момент, який я хочу запам’ятати.
Ми з нашим менеджером і кількома дівчатами танцювали під пісню Кріса прямо під сценою. І в ту мить було якесь особливе відчуття…Ніби ми всі зустрілися саме зараз, саме в цьому місці і більше такого моменту може не бути. Ніхто не знає, коли це повториться. Тому зараз потрібно просто бути тут, танцювати, сміятися й насолоджуватися тим, що відбувається.
Без думок про те, що буде далі. Без бажання щось проконтролювати. Просто проживати момент.
І, мабуть, саме це я забрала з backstage Coldplay. by @a.amelchenko_

31

7

5 hours ago

Історія яку справді ніхто не підлаштовував і не планував. Просто Рома грав на вулиці, на яку він до останнього не хотів йти, я ще памʼятаю вмовляла його туди піти😂
до нього підійшов Кріс і сказав: «Ти завтра вільний, не хочеш прийти на концерт?»

Unreal, правда?але ж ні, це справді може бути з БУДЬ-КИМ!
Я просто не повірила коли Рома мені зателефонував. Щоб ви розуміли я просто кинула слухавку😂думала він мене розігрує😂
Тільки через годину до мене тільки дійшло, набрала йому знову і кажу: «давай все спочатку»😁

Виявилось, шо нас не тільки запросили на концерт, вони захотіли, щоб Рома заспівав 4 пісні перед концертом і одну разом з ними🤯
Нагадаю, що власного матеріалу у нас на той момент не було, Рома взагалі -то кавери співав🙈
То обрали 4 пісні ( Creep, Impossible, свою власну Dead Yet і одну польську) які були на розігріві, а останню «Обійми» вже була майже в самому кінці концерту.

Іноді я досі думаю про те, наскільки дивно працює життя. Ось так живеш собі і раптом відбувається щось, що протилежно змінює його, твоє світосприйняття, думки, відбуваються якісь події що змушують змінюватись. Одразу стає видно хто тобі допомагає, хто заздрить, хто розуміє, а від кого потрібно йти.
Але головне, що я винесла з цієї історії, зовсім не про заздрість чи чужі реакції.
Головне - ми побачили, що можливе й інакше життя.

Ти можеш довго йти своїм маршрутом, щось планувати, намагатися зрозуміти, куди рухатися далі. А потім стається одна подія і ти раптом бачиш, що маршрутів набагато більше, ніж тобі здавалося.
Для нас це був саме такий момент.
Він змінив не лише те, як нас бачили інші. Він змінив те, як ми самі дивилися на себе, на музику, на можливості й на майбутнє.
Що не завжди потрібно спочатку мати все: команду, ресурси, ідеальний план і впевненість у кожному кроці.
Іноді достатньо просто вийти на ту саму вулицю, куди тобі так не хотілося йти.
І хто знає, хто підійде до тебе наступним ❤️

Я хочу ще вам розповісти про бекстейдж такого рівня, як все ж таки відбувся сам виступ і що сталось потім, короче буде ціла серія😂 by @a.amelchenko_

64

7

7 days ago

Ви самі обрали тему з Coldplay і я тільки зараз зрозуміла, що мені прийдеться розповісти трошки більше ніж я планувала😂
думаю майже всі тут знають цей виступ Ромаріо, я буду намагатись розповісти як це все було за кулісами і чому ми взагалі не були готові до того, що з нами сталось.

Багато хто, не вірить в себе, в дива і те, що твоє життя може змінитись за 1 день. Може це доля, а може збіг обставин які до цього вели - не знаю. Але так сталось з нами, це наша частинка історії, яку ми досі розповідаємо як якусь казку, бо все, що відбувалось в той день був для нас як якийсь сон.

На той момент ми вже були 5 років в Польщі, ми працювали в Ашані і життя було мʼяко кажучи не найкращим, це ще був період ковіду не було івентів нічого такого, нам морально було дуже важко. В нас був муз. бекграунд в Україні якісь власні навички, але професійної муз. карʼєри не було, точніше дуже хотілось, але ну не було.

Тому всьому, шо сталось далі ми не просто не були готові, ми максимааально не були готові😁
Чи хтось думав, коли Рома йшов грати на вулицю, що Кості не буде у місті і Рома піде грати сам і зустріне Кріс Мартіна, який візьме його контакти?
Чи хтось думав, що ввечері нам скажуть обрати 4 пісні, які він буде сам співати на стадіоні перед Coldplay?
Чи хтось був з нас готовий, щоб знімати контент, задавати питання, які треба було задати?
Чи був у нас свій матеріал, щоб використати все це?
Чи була в нас команда, яка б допомогла зробити цей виступ ще кращим?

Ні, ми не були готові, це було настільки по-справжньому і щиро, що весь цей момент вражає мене ще більше.
Я до останнього думала, що ми приїдемо під забор стадіону і поїдемо назад.
Алее, двері нам все ж таки відкрили… by @a.amelchenko_

90

14

12 days ago

Досліджую @dymno_sushi.pl 🍣😋 by @a.amelchenko_

41

10

16 days ago

Цілком імовірно, що в нашому житті все не випадково😌

Коли є імпульс, який каже тобі, що мені це подобається, що я вірю, що люди які це роблять - це твої люди по вайбу, стилю і вподобаннях.
Я відчула це з першого відео, яке побачила в інсті - @galas_na_ganku це ви❤️

Коли все від самого початку із турботи, коли уважність в мішечку з підписом, в переписках, у вчасно знайденому маркері і кападастрі😂🙈

Коли @romariopunch співав «Пташку» полетіли пташки🫣 я вважаю це вообще знак долі.

Я безмежно радію, що нам вперше вдалось стати частинкою «Галасу на Ґанку» і ці теплі спогади будуть нас зігрівати ще дуууже довго.

Ви кайф!🥹

Команда @romariopunch @etiukii @antonloomit @yaroslavbabich - ви драйвові, прекрасні і я вдячна вам за цей вікенд🫂

@paulomalanchuk 🎥, паш - без тебе взагалі ніяк🫂

Команда підтримки: @menshykova @vaatmaaan @kate.yefits з головною фанаткою Роми Алісою - вам велика вдячність, що розділили ці вихідні з нами🌸

Цілую люблю, до нових зустрічей! by @a.amelchenko_

70

16

18 days ago

Збирали тільки необхідне.
Необхідним виявилося все😂 by @a.amelchenko_

25

0

22 days ago

Я останнім часом багато думаю про те, чому організатори фестивалів обирають одного артиста, а не іншого🤷‍♀️

Нам дуже пощастило, що наш перший взагалі фестиваль у Польщі був Slot Art біля Вроцлава. Ми виступали тоді тільки соло з Ромаріо, а наш друг Костя допоміг нам із поїздкою.

Це був дуже афігезно організований фестиваль. Ми почали все обговорювати за пів року до самого фестивалю: проживання, трансфер, виступ, технічний і побутовий райдер, а вже на місці нам ще й усе показали й пояснили.
І найцікавіше - нам розповіли, чому саме нас запросили😅

Оскільки у Роми вже був досвід виступів, своя історія як артиста, авторський матеріал, портфоліо. Як нам потім пояснили - його формат підходив фестивалю по таймінгу і технічній частині.

Тоді я зрозуміла: організатор обирає артиста не просто тому, що він «класний». Будь-хто може виступити, якщо знаєш, що саме ти можеш дати цій події.
А далі організатор уже бачить тебе зовсім інакше:
Як ти комунікуєш в процесі
Чи дотримуєшся ти домовленостей
Як реагуєш, коли щось іде не за планом
Як працює твоя команда
І чи хочеться з тобою працювати потім.

Зараз ми їдемо на фестиваль - цього разу до Кракова. І мені завжди цікаво: «а як же буде в цей раз»😁

Організатор бачить наскільки весь твій формат складається у пазл і мабуть, у цьому і є відповідь на питання, чому обирають одного артиста, а не іншого😌 by @a.amelchenko_

44

3

23 days ago

Робити своє, концентруватися на результаті, бігти вперед - це те, що нам постійно нав’язує наш егоцентричний світ.
Але ми забуваємось про те, хто поруч із нами і що кожному з нас хочеться відчувати підтримку, бути побаченим, бути комусь потрібним просто так.

Здатність співпереживати може виправити набагато більше, ніж нам здається. Особливо це важливо для тих, хто щось створює: музику, картини, бізнес, проєкти, будь-що де є частинка себе.

Поставлений лайк, куплений товар, репост чи банальна відмітка в сторіз для творця це набагато більше, ніж просто дія в соцмережі.
Мабуть, у цьому одна з найважливіших речей - зрозуміти, що те, що ти створив, перестало належати тільки тобі й відгукнулося ще комусь.

Коли в нас якісь локальні івенти і є просте запитання:
«Ти підеш?»І ми йдемо. Бо як інакше?
Бо якщо прийдеш ти, прийде він, прийде вона і збереться вся зала. Логіка дуже проста 😁

Я не про те, що ми маємо бути всюди й підтримувати все підряд. Це неможливо.
Я про уважність до людей поруч. До колег по цеху, які так само, як і ми, вкладають час, сили, гроші, нерви й дуже багато себе у те, що створюють.

Для мене особисто 🚩 коли людина свідомо ігнорує те, що робить хтось поруч, виправдовуючи це концентрацією на власному проєкті.
Мені це здається щонайменше егоїстичним, а іноді просто неповагою до праці іншої людини.

Тому, будь ласка, поінт такий: не скупіться підтримувати те, що вам справді подобається.
Бо цінність підтримки не тільки в самому жесті. Вона ще й у простому відчутті: я не один. Що те, що я роблю, комусь взагалі потрібне. Комусь відгукується.
І можливо, саме цього нам усім іноді найбільше не вистачає😌 by @a.amelchenko_

43

1

a month ago

В менеджменті є речі, про які не дуже всі люблять говорити😌
Наприклад, про те, що твій артист іноді просто не хоче працювати, точніше писати нову музику, щось знімати, не хоче монтувати і публікувати.
Моя реакція на таку ситуацію, майже завжди однакова -«треба щось робити».
А як же система, а як же алгоритми?🙈
Висить контент-план, Instagram каже: «Будь активним, показуйся, створюй, публікуй».

Але хочу зазначити, що артист - не контент-машина. У кожної людини є свій внутрішній ритм. Є періоди, коли енергії багато і хочеться створювати все й одразу, а є періоди тиші, коли всередині нічого не народжується.
Я все більше переконуюсь, що намагатися насильно витиснути творчість у цей момент - не завжди вірне рішення.
Чому? Бо творчість, яку постійно змушують з’являтися «за графіком», дуже швидко перестає бути творчістю.

Що роблю конкретно я, коли мій артист не працює?
Я планую наші наступні кроки, переглядаю стратегію, перезбирую портфоліо і думаю де б нам ще виступити😁.
Дивлюся, що можна підготувати зараз, щоб потім ми могли зробити щось краще.

Якщо я бачу, що людині справді потрібна пауза, я краще оберу паузу, ніж спробую будь-якою ціною тримати темп і доведу ситуацію до виснаження або депресивного стану. Все ж таки, артист - це двигун процесу, я не можу змусити людину робити те, що вона не хоче робити.

Моя задача як менеджерки - не тільки зробити так, щоб артист постійно був «у русі». Моя задача - зберегти артиста і його ресурс.
Тому, коли повертається справжнє бажання творити - тоді й з’являється те, заради чого все це взагалі починалося.

📸: @vark_ph 🫂 by @a.amelchenko_

47

10

a month ago

Ми з Рочиком вже 12 років разом і 7 у шлюбі. І щоразу ми дивуємося, як швидко плине цей час.

Я прочитала , що 7 років у шлюбі називають шерстяним весіллям. Ніби за цей час стосунки вже пройшли перші серйозні випробування і стали по-справжньому витривалими. Але я не вірю в абстрактну «непохитність» чи автоматичну міцність. Натомість я вірю в те, що шлюб - це щоденний вибір. Вибір, який ти робиш знову і знову, бо людина поруч змінюється з роками. Вона росте, змінює орієнтири, відкриває в собі щось нове або просто проходить через власні шторми. І ти знову обираєш її, бо віриш у неї та в її внутрішній вогонь.

Ромчик - артист, а я його менеджер. Але поза всіма робочими моментами ми передусім справжня команда. Це той наш зв’язок, коли ви не просто дивитеся один на одного, а рухаєтеся в одному напрямку, закриваючи слабкі місця й підтримуючи ідеї одне одного. Бути партнерами і в житті, і в творчості - це окремий вид мистецтва та велика довіра.

Найголовніше, що дають наші відносини - це відчуття, що я не сама у цьому великому світі. Відчуття сили поруч, коли ти йдеш, падаєш, шукаєш і стараєшся, але знаєш: у тебе є людина, яка завжди на твоїй стороні. Що тебе люблять будь-якою - втомленою, натхненною, успішною чи розгубленою.

Дякую тобі, мій Ромочка, що ти показуєш мені знову і знову: що бути чесною, вільною у своїх бажаннях і бути коханою - це все можливо поряд з правильною людиною.
Ми виросли разом, стали сильніше і наші відносини з кожним роком все більше стають схожі на те, як я завжди їх уявляла собі в дитинстві.

І ми продовжуємо🫂 by @a.amelchenko_

317

30

a month ago

Концертне життя:
коли між «усе буде чітко» і «ну, ви ж розумієте…» - ціла окрема професія 😂 by @a.amelchenko_

38

9

a month ago