Instagram story viewer> @agisian.m> Posts

Maria Agisian

@agisian.m

undefined

POSTS STORIES REELS TAGGED

Download All

@alien.the.kitko Ніка мені зробила один із найкращих портретів за останній час, на відкритті виставки @20p______ в @bunker____2.0
Хоч я тут і смертельно зайобана by @agisian.m

33

0

2 days ago

один із значимих зсувів — на різних рівнях — після довгого періоду застрягання для мене стався через інтерес до тіла та руху (значну частину життя то були мої сліпі зони). Буквально — одного-двох рухів в різних варіаціях та напрямах, в яких я наодинці з собою та своєю тривожністю залипала годинами та днями
Це
1. згортання в центр та розгортання назовні, наче ти примітивне хордове доісторичне створіння і все твоє існування завʼязане на цьому русі та його повторенні
2. балансування-похитування на своїх двох, синхронне з цим скручуваннням-розкручуванням, коли ти водночас намагаєшся стабілізуватись на опорі та зрозуміти, як далеко від цієї опори можеш відхилитись вправо-вліво-взад-вперед-по колу, головне тут вчасно вловити момент коли маєш наїбнутись, ну або дозволити собі наїбнутись бо а чому б ні
До чого це все: часом все своє існування я відчуваю як оці почергові цикли згортання та розкручування із незмінним банасуаннням на межі того, щоб наїбнутись, на якій ти знаходишся просто тому
Що хочеш продовжувати цей рух
Бо тобі блядь це інтересно, просто не цікаво, чи навіть нестерпно стояти рівненько
(стосується виключно обставин в зоні власного контролю, то шо довкола пздц і ні про яку стійку опору не йдеться то в принципі єдине з того, що я памʼятаю стабільним)
#найчеснішийавтопортрет by @agisian.m

57

2

8 days ago

summertime
#villagespam by @agisian.m

48

1

a month ago

թութ

Збір морви — туту вірменською — для мене завжди як реенактмент єреванського ритуалу, який я не памʼятаю, але про який чула змалку

І як нагадування про два літа, які я провела там:

Медові громадезні білі ягоди на деревах вздовж алей у Звартноці, ми з Аланою, моєю приятелькою з Бостона ледь не спізнюємось на концерт Тіграна Гамасяна, бо не можемо відлипнули від дерев

Високі тутові дерева на вулиці Абовян

Фіолетові сліди від ягід на розпеченому асфальті, млосний солодкий запах змішаний із запахом пилу (єреванське повітря сухе, літо сухе, запахи чітко окреслені)

Тут спека інша, волога, більш виснажлива

Шкіра липкіша за ягоди

Придумала робити вино, не заради вина більше, а заради процесу, щоб на годину занурити руки в чорне місиво, чавити, розминати ягоди пальцями — така собі тактильна медитація

І щоб знов щось зробити вперше, є в мене все таки до цього безкінечний інтерес

Хочу, щоб він не зникав

І лазити по деревах в свої 70+, як тато зараз, теж хочу

#villagespam by @agisian.m

40

2

a month ago

ї…лице з субтитрами as it is
(насправді, то я слухаю, як дрончики летять від нас на болота) by @agisian.m

71

0

a month ago

традиційно: кривенькі прибережні танці
шовк і вітер так гарно працюють у парі, а кімоно — вже другий сезон — найкращий одяг для блукань коло води
трошки відсилок до буто, трошки до Міядзакі
радію тому, як волосся зміїться від морської води, все ж добряче мені передалось таки середземноморської генетики taken in Odesa Ukraine by @agisian.m

74

0

a month ago

мені наче спокійно
іноді тепло і легко, іноді — сумно
часом — самотньо
зараз все (в персональному вимірі) складається добре і мені наче добре з собою
в просторах, які створюю, в тому, чим себе оточила мені добре, коли прокидаюсь і бачу
квіти на столі та котиць, що кубляться поруч коли виходжу з кімнати на кухню за ранковою кавою, де все зробила під себе і так, як треба мені
власне, те із чим ми усі співіснуєм (і в чому) підважує цінність побутових рутин, ритуалів, можливості мати сховок і свій мікросвіт там, де світ більший чим далі, тим більше розхитує
але все ж, останнім часом дається взнаки щось, що певний час було стиснутим, чи відкладалось і зараз отримало більше простору щоб себе оприявнити
хоч є — досі — те, чому частіше нема де розгорнутись (просто немає нагоди): в цьому багато тілесного, і (над)чуттєвого, невербального, потреби бути поза функціями чи діяльністю, які мене визначають — але лиш частково
(І я насправді не хочу, щоб поглинули повністю)
#найчеснішийавтопортрет by @agisian.m

48

1

2 months ago

38
…
Ще стільки всього треба дізнатись, стільком речам навчитись, стільки зробити by @agisian.m

155

15

3 months ago

я (наївно) думала що трохи шось піде по накатаній
я буду собі поволі в своїй зоні комфорту (хай би яким той комфорт був насправді сумнівним й умовним) шось совати
хуй там
не так щоб все те, що відбувається, сталось само собою і без моєї залученості
просто всі ці причиново-наслідкові звʼязки розгортаються нелінійно, неочікувано але насправді
дуже вчасно by @agisian.m

53

2

3 months ago

Двічі за останній місяць опинялась у зациклених макабричних снах, із яких доводилось себе викидати зусиллям волі. Потім — хапала дуже сильну дереалізацію, не характерний для мене стан. Заземляла себе в через всі органи чуття — гладила котів та торкалась різних текстур, закидала в рот якусь їжу, рухалась, щоб краще відчути тіло, видавала звуки. Всі відчуття були дуже виразні, але це наче відбувається параллельно зі мною, а я ще частково перебуваю деінде. В перший раз навіть дзвонила сестрі, щоб звіритись із реальністю. Тоді це був затяжний роуд-тріп, де я знаходилась всередині чогось, що існувало одночасно у різних формах, в стані безперервної зміни структур, якостей, що відбувались паралельно із рухом у просторі та розгортанням сценаріїв сну (які також наче перетікали один в одний). Можна було лише вхопити відчуття руху та якісь окремі відсилки до обʼєктів з реального світу: якісь багатоповерхові екіпажі, лабіринти, іграшкові будиночки льодяникових кольорів, поля з ігор на телефоні, в які я не граю, торгові центри, вокзали. Воно рухається і разом із цим рухом тобі доводиться взаємодіяти ще з кимсь, виконувати якісь дії, такі ж абсурдні, як і абсолютно обовʼязкові до виконання, і кожен раз коли тобі здається що ось він нарешті фінал тебе викидає на якийсь новий рівень із своїми новими обставинами та вимогами. В памʼятаю, як зійшла нарешті з того казна чого, коли ми прибули на вокзал який був умовно Львівським вокзалом, але це була якась йобнута ашерівська структура, в якій я була знов приречена на рух пошуку виходу. by @agisian.m

27

0

4 months ago

вечірка ситуативної самітниці, а взагалі — пост любові до @lizgrin1 та її вміння бачити
А ще — вдячності за простір @bunker_interdisciplinary де я можу бути поміж та бути осторонь наодинці з своїми процесами і водночас разом з людьми
можу йти танцювати у натовп (хоч рідко це роблю) чи спостерігати за вечіркою з під завіси у майстерні можу слухати музику, закинувши ноги на свій стіл, де все, так як треба мені чи малювати під музику та гул людей за стіною бо просто хочеться
Зараз етапі акумулювання ресурсів, щоб простір жив більш насичено, щоб відбувалось задумане та бажане, щоб в ньому було місце для різних форматів та висловлювань
Богине Калі, дай ми сил by @agisian.m

54

1

5 months ago

про що я хочу говорити?
думки рояться, намагалась вхопити котрісь висковзають
зараз наче існую в різних станах відчуттях і потребах
все і водночас
тілесне, глибинне, утробне, чуттєве
але дуже спокійне, тихе і дрімотне
радше — інтровертне, там де тіло є продовженням стану, а простір — продовженням тіла, наслідком взаємодії із ним (як наслідок — хаос

поки програю в спробах дати раду із ним)

#найчеснішийавтопортрет by @agisian.m

46

1

6 months ago