Instagram story viewer> @anna_varanitsa> Posts

Анна Вараниця

@anna_varanitsa

8.7K

followers

374

following

Режисер. Сценарист 📝
Письменниця. Актриса 🌹
Авторка збірки «Імпульс творчості» 📕
Засновниця «Території Театральної Творчості» 🎭

POSTS STORIES REELS TAGGED

«Ловець осені» 🍁
Автор поезії і читає @anna_varanitsa by @anna_varanitsa

3

25

2 days ago

Ловець осені,
Ти впіймав цю осінь для мене.
Прикрасив імпульсами
Й солодким медом.

Соковитими яблуками,
Червоними, як мої вуста.
Ти прихилив мене до серця,
Сказавши:
«Ця осінь по праву твоя».

Ловець осені,
Лишайся тут, поруч зі мною.
Пристрасть багряно-червона
Буде гріти нас цією зимою.

Або й може взагалі розтопить
Всю кригу, холод, сніги.
Розтануть й змішаються з медом
Від дотиків палкої жаги.

Ловець осені,
Хай ця осінь горить і жадає.
Вона завжди по праву моя.
І з кожним її приходом

Цей вогонь все більше
Розгорається, живить,
Палає.

Як і я.

@anna_varanitsa 🍁 by @anna_varanitsa

3

9

18 hours ago

«Хай завжди горять маяки» ✨
Автор поезії та читає @anna_varanitsa
______
Маяки зараз - це набагато більше, ніж просто символ. Це про світло, яке ми бережемо в серцях, і про творчість, що освітлює шлях у найтемніші часи ✨ by @anna_varanitsa

3

5

13 days ago

🎞️ by @anna_varanitsa

3

13

a month ago

Знаєте, в такі хвилини, коли чуттєвість плавними розрядами відчувається в повітрі, то здається, що люди навіть здатні чути несказане.

— Чому мене тягне до тебе, як магнітом?
— Тому що всередині мене вогонь і свобода.

@anna_varanitsa 📝 by @anna_varanitsa

3

5

a month ago

Поки я ловила кадрами хвилі, заходи сонця та світанки, всередині повільно розкачувалися й власні хвилі натхнення.

Усе довкола ніби зіткане з протилежностей, які так дивовижно доповнюють одна одну. Як синь води й яскрава червона сукня. Як смак соковитої помідорки із дрібкою солі, яка завжди трішки пахне морем та півднем. Чи як вечірнє море, що на заході сонця раптом починає палати гарячими, вогняними барвами…

Після двох років вигорання моє особисте сонце знову нарешті сходить. Воно підсвічує нові вектори й жагу діяти, поєднуючи всередині мій власний вогонь і спокійну глибину ❤️
Літо, дякую за ці моменти🔥

мій #візуальний_щоденник by @anna_varanitsa

3

12

a month ago

Ти світанок після шторму?
Чи шторм на цьому ж морі?
Де ти - у тиші ранковій,
Що лиш торкається шкіри?
Чи в хвилі, що рветься на берег,
Не знаючи спокою й міри?
@anna_varanitsa 📝 by @anna_varanitsa

3

8

a month ago

У мистецтві є поняття світлотіні - «к’яроскуро». Якщо в кадрі чи на полотні буде лише яскраве світло, зображення стане пласким і втратить об’єм.
Тіні окреслюють риси і створюють глибину.
Світло показує красу, а тінь робить її живою, зрілою та справжньою.
Без тіні немає глибини.
Ні в мистецтві, ні в жінці.
❤️

«Senza ombra, la luce non brilla»
(Без тіні світло не сяє) by @anna_varanitsa

3

19

a month ago

Сонце цілує соковито і палко,
Лишає цілунки на золотавих плодах.
Ллється медовий аромат на світанку:
Абрикоси рясніють в щедрих садах.

Запах солодкий летить між листками,
Стелиться, лине, вабить, пʼянить.
Тут двоє сховались, смакуючи днями,
Пʼючи, як нектар, цю абрикосову мить.

Сонце ніжно милує плоди соковиті.
Цілунки тануть на їхніх губах,
Пристрастю й літом ці двоє зігріті,
Мов абрикоси в райських садах.

Анна Вараниця taken in Palácio do Visconde - The Coffee Experience by @anna_varanitsa

3

27

2 months ago

Сонце цілує соковито і палко …
Автор поезії та читає @anna_varanitsa 🍑 by @anna_varanitsa

3

33

2 months ago

Якщо придивитися до фільмів 80-х і 90-х: від романтичних «Брудних танців», «Привида», «Красуні», «Вам лист» чи «Поки ти спав» до «Клубу «Сніданок», «Людини дощу» чи «Спілки мертвих поетів» - можна помітити дещо спільне.

Їхні історії часто вміщуються в короткий проміжок часу. У центрі часто одна чи дві сюжетні лінії, які розгортаються дуже лінійно й послідовно, без десятків несподіваних поворотів. Тут не намагаються щохвилини здивувати глядача. Прості людські діалоги і актори, між якими цілий простір поглядів, жестів, рухів, мовчання і пауз між словами ❤️

Ці фільми здаються настільки теплими і щирими. Часом навіть трохи наївними.
(А може, це просто ми стали цинічнішими?)

Їхні герої закохуються, помиляються, говорять прості речі й дозволяють собі по-справжньому відчувати. Вони торкаються сердець одне одного. І якимось чином, крізь десятиліття, продовжують торкатися й наших.

Серпневий вечір, вогні Лісабону, а в мене знову мурахи по шкірі від фіналу «Брудних танців». Бо це в саме серце ❤️ by @anna_varanitsa

3

20

2 months ago

Ми танцюємо в лісі прадавнім …
Автор поезії та читає @anna_varanitsa 🍀

#відеопоезія #videopoetry by @anna_varanitsa

3

9

2 months ago