Instagram story viewer> @artofpsy1> Posts

Nataliia Bidna

@artofpsy1

353

followers

3514

following

🇺🇦 Kyїv

Психотерапевт
Місце, де бути (з) собою затишно та приємно

POSTS STORIES REELS TAGGED

Download All

вересневий ностальжі по @atelierseptember ✨ by @artofpsy1

2

0

18 days ago

taken in Kyiv Ukraine by @artofpsy1

12

3

24 days ago

що я зараз відчуваю?

-найскладніше для мене питання…

я відчуваю усе і одразу

увесь спектр одразу

увесь звичний буденний спектр відчуттів, емоцій:

увесь свій світлий, легкий, смішливий спектр
+ звичний особистий рівень тривожності
+ важкий, щось нове безмолвне
… тиша

ці різні спектри, що луна одночасно, схожі на зустріч двох течій в океані
- нейтрализують одне одного
- створюють тишу

безмовність

у цьому меридіані я балансую
у залежності від течіі, температури течій, від коливань приливу і відливу, від Луни (не повертається язик називати жіночу планету у чоловічому роді)

якщо про стадіі проживання
- до цього була стадія колихання довгих водоростей на дні
- куди течія - туди і я

усі звуки зовні ледь чутні - ніби крізь воду, бачу що губи ворушаться,
але що кажеться - не розумію

розумію лише щось дуже спокійне просте, наче набір кольорів у дитячій палітрі - 6 кольорів - жовтий червоний зелений синій коричневий чорний

беру пензлика,
малюю кольорову лінію

сиджу на ганку,
дивлюся у гори, у даль

так і сидимо удвох з життям, дивимося одне одному у вічі
- я дивлюся на нього цими кольорами з очей, з сонячного сплетіння на нього йдуть лучами моі емоціі та відчуття звуком та вібрацією

це усе летить від мене до життя
- спочатку так кажу до нього я,
а потім ми разом сидимо у тиші,
і я починаю чекати на відповідь

чекаю на відлуння, яке повернеться до мене по землі, тому я знімаю своє взуття, стаю на землю,
що вкрита травою та направляю
у ступні увесь свій внутрішній
погляд - яка вібрація прийде до мене, про що буде це тремтіння, поштовхи землі
і що мені прийде і що буде..?

я дивлюся життю у вічі

хочеться пожартувати:
'так ось ти який північний олень…)

фіга сє…🥵

але

крім жартів - усе серьозно,
усе дуже серьозно…

раз - і нема ферзя на полі,
раз - і нема коня…

так от який був уговор

так от, на що ми усі підписалися та ось до чього домовилися - там за завісою, перед виходом на сцену цього сюжету - так ви усі мали піти, а я тут без вас буду кукувати
ще пів життя?

а чи буду я тут ще пів життя?

і це все мало мене якось трансформувати і так було задумано

what…?!?!?

wtf

⟶ taken in Карпати by @artofpsy1

12

0

a year ago

просто трапляються темні дні
коли просяться назовні біль,
стид, жаль, відчай
відчуття що всьому кінець
залишається тільки віддатися цьому шторму,
без цілей, без місії, без надії на проконтролювати
не памʼятати, що буде ранок
цілком забути, що це відпустить

інсайтнути потім, хто саме просився на розмову та розпач

двері якої кімнати у замку гучно ляцають через протяг, громи, молнії та зливу

який потім подарунок та видих, коли буря мина...🙌🏼 😌

просто спокійний ранок
прості справи - випити води, вкл на колонку пьяно форте,
відчинити вікно - впустити життя, трохи ще укачує після танцю відливу та приливу

водорості, прибиті штормом дерева, гладкий пісок і пустинний пляж - все це натяк на довгождану омріяну безмятежність

тільки коли наступає відкат, тільки тоді ти розумієш який обʼєм себе
ти пережав, скільки себе закув, забув, відклав

до якого ступеню усе це набродить,
який буде гіпер радіус цієї взривної хвилі, і як далеко опиниться шар для гольфу від бажаної лунки?
скільки джоулів та децебелів бабахне і коли саме?

коли? - у першу спокійну обставину,
у перший сонячний теплий день,
і яка буде шкода, і скільки поляже при цьому... і хто буде за це відповідальним?
хто буде збирати уламки?
хто буде відбудовувати?
хто буде теплими руками обіймати та зцілювати - себе, свідків та причетних

хто заплатить компенсацію,
з чого рахунку будуть зняті пеня, штрафи, спишуться дивіденти?

тоді не можна було інакше,
тоді треба було зажати усе,
знімати кімоно та вдягати костюм
для джиу-джицу,
тоді не було іншого виходу,
чи було..?
💃🏻🥋

як би поступила би зараз, як би це знову сталося - не знаю,
може мені не вистачило довіри та сміливості не запригувати у цю роль та відповідальність, чи все було вірно та цей путь вивев мене сюди, де я знову проходжу усі свої круги данте, щоб зробити зараз своє - зробити зараз тільки своє, зробити
(Наташа, зробити!!!)

краще погано робити свою роботу,
ніж добре чужу

життя чесне, безпристрасне,
життя дасть пендель

мабуть свою робити найважче, бо це по чесному, бо це зазирати у такі куточки, де, май гад, тільки не це...

⟶ taken in 16.coffee by @artofpsy1

12

0

a year ago

taken in Blur Coffee by @artofpsy1

8

0

a year ago

taken in ITIS Cafe by @artofpsy1

8

2

a year ago

taken in Pure & Naive by @artofpsy1

12

6

a year ago

taken in Abhyasa Територія йоги by @artofpsy1

8

0

a year ago

цього ранку я прокінулася без відчуття страху
⠀
без страху чого?
без страху за що саме?
⠀
без страху за:
-своє здоров'я
-що зі мною буде
-чоловіків наших родів
-за здоров'я своєї кішки - Пєрсі taken in 16.coffee by @artofpsy1

8

5

a year ago

якщо некомфортна ситуація повторюється знов і знов - чи це означає, що ви щось недоробили, непрожили, недопропрацювали?

не факт

просто з роками / досвідом починаєш просто знати свою хроніку, розуміти хроніку близьких - хто як буде реагувати, чинити перешкоду - це не факт, що треба терміново бити тревогу і впадати у відчай, що невже уті усі роки і десятки проработок ситуації були даремною втратою часу та сил?! 🤷🏻‍♀️

це просто спосіб і процес, що буде відбуватися, як супровід та перевірка - чи спраді ви готові та накопичили потенціал для змін та переходу на новий рівень.

так, це - карма, це перевірка вас всесвітом, це обурення несвітлих сил (егоїзму, експлуатацїї) - як це ви посміли вирватися з затишного кола, де усім було комфортно (у регресі).

вас може раптом стати не вистачати, або прийдеться змінювати до вас своє ставлення, більше цінувати ваш час, і, може, доведеться тепер збільшувати свій внесок для підтримання вже оновлених стосунків або змиритися з тим, що нема чого вносити у взаємообмін (який має бути рівновартим).

доведеться відповідати вимогам підвищення якості відносин - ніби як у улюбленному магазині сталося неочікуване підвищення цін, або змінився графік - це турбує, це фруструє.

це важко - міняти своє ставлення до людини, до нового його статусу - можна б сказати, що це заздрість (тема майже окремого посту) але ще й роздратування на те, що треба витрачати свої внутрішні сили (які є надцінними) на прийняття перебудови у ієрархії відносин.

усе середовище буде відчувати стресс від недополученного прибутку від вас у вигляді зменшення уваги, зменшенню інтересу до побутових разбірок для зливу надлишкової енергії (яку можна вирішити тепер направляти на свою реалізацію та творчість, а не на обслуговування збиткових невротичних сценаріів).

та й сам герой може відчувати і провину, і сором, та сам може боятися втратити підтпимку та набудоване.

ніхто не любить змін.

ніхто не любить зміни у відносинах - це стрессово та витратно (це вже тільки значно пізніше усі щасливі і задоволені, але спочатку - то суцільний землетрус).

📬 продовження у каруселі👆🏼

@artofpsy1

🫶🏼 taken in Copenhagen by @artofpsy1

3

10

3 years ago

от не буде так, щоб захотіти щось змінити у своєму житті, і все як по-маслу ;)

випадково та неочікавано вимазатися у мазуту токсичності, збити собі режим сну/відпочинку, перенервувати за щось важливе - і все - ц'ого достатньо, щоб засумніватися у своєму напрямку та дії.

добре, що наступає ранок і ти бачишь усю цю красу і буяння звуків, кольорів; бачиш як усе живе. Ніхто не депресує, сидить/лежить - усе рухається, щось робить СВОЄ

робити своє/для себе 🙌🏼

(не чієсь/для когось - де людина виходить ні з чим або з мінусом)

це надважливо. Коли це розумієш - кудись зникають самі деструктивні спілкування, сумнівні повторювані ситуації - бо є всередині центр і відчуття цінності часу, своїх сил і головне - є куди це все направити. І це максимально вигідно і для себе і для оточення, бо надхненна людина - це ресурс, це настрій, це те, що відчутно дає підтримку 💪🏼

прокидатися зранку, мати свої справи та плани, дистанціюватися від 'не свого', радіти новим силам та життю, яке завжди дає другий шанс 💫

@artofpsy1

❣️ taken in Copenhagen by @artofpsy1

3

2

3 years ago

Йти за бажанням - єдиний спосіб відчуваті себе живим, мати пробуджену сексуалість.
Робити, те що хочеться і не робити того, що не хочеться.
Здається так просто!?
Зовсім ні 🙂
Але, коли спробував, просто не можеш по-іншому.
І залишаються тількі дві речі, які
урівноважують/обнульовують/банкрутують одне одного:
-радість (та страхи від ризиків) від ходу
-відповідальність за такий свій вибір

Спочатку, авжеж, буде дуже дуууже лячно, але це швидше минає і відпускає.

Найскладніше - не зробити вибір, а жити потім зі своїм рішенням.
Примиритися.
Чим більше гойдалок та зовнішньоі нестабільності - тим більше невпевненності та менше радості. Не дуже впевнена, що це опановується досвідом - мабуть так буде когного разу 🙈

(із рубрики - незаспокійливий психолог 👻)

Єдине, що тримає у бурю, пам'ятати - 'це ж було моє прагнення' !?

Та сподіватися, що істенність бажання не може підвести…🤞🏼

Рівноваги нам від наших бажанннь, радості і підвищення якості життя та спілкування

❣️ taken in Copenhagen, Denmark by @artofpsy1

3

2

3 years ago