Instagram story viewer> @dr.shast> Posts

Людмила Шаст

@dr.shast

2.4K

followers

1560

following

Коли боляче, але кажуть «це нормально»
Лікар акушер-гінеколог, сексолог.
Пояснюю жіноче тіло без сорому. Про секс, гормони і біль — людською мовою

POSTS STORIES REELS TAGGED

Download All

Вітаю! 🌸
Мене звати Людмила.
Мені 55 років, і я вже понад 30 років займаюся жіночим здоров’ям.

Я почала з акушерства та гінекології,
згодом додала гінекологічну ендокринологію, УЗД-діагностику та інтимну пластику.

З часом я відчула, що цього замало.
Проблеми жінок часто виникали не лише на рівні тіла —
а значно глибше, у їхніх емоціях, досвіді, історіях.

Тоді я пішла вивчати сексологію.

До мене приходили дівчата, яких я знала роками.
І я бачила: варто лише торкнутися не симптомів,
а того, що за ними стоїть —
і біль, який тривав роками, просто зникав.

💫 Коли відчула, що й цього знання недостатньо,
я занурилась у психосоматику —
в науку про те, як наші емоції впливають на тіло.
А нещодавно почала вивчати карму,
щоб доходити не лише до наслідків, а до самого кореня проблеми.

Тепер до мене можна прийти:
— як до гінеколога — на огляд, аналізи, УЗД в клініку
— або як до спеціаліста з жіночого здоров’я — фізичного, емоційного, духовного в онлайн форматі

Іноді справжня причина не в аналізах —
вона глибше, у тому, що болить усередині.

🤍 Я знаю, як це — бути загубленою у своїх проблемах.
Як це — коли нема з ким поговорити відверто.
Я з маленького міста й теж колись боялась осуду, навіть від близьких.

Саме тому я хочу бути тією жінкою,
до якої можна прийти й сказати все як є.
Без страху. Без сорому. Без масок.

✨ Я знаю, як це — перетворитися зі своєї “забутої” версії
в жінку, яка нарешті обирає себе.

І залюбки поділюся всім, що знаю й прожила,
щоб кожна могла розкрити свою кращу версію.

Кожна з нас цього варта. 💗

Дякую, що дочитала. Це вже перший крок — до себе. 🌸
Якщо зараз непросто, знай: ти не одна.
Приходь , завжди є шлях до зцілення. 💫 by @dr.shast

87

11

a year ago

Привіт, мої любі! Давайте знайомитися 🌸

Я — лікар гінеколог зі стажем більше 30 років, сексолог, лікар з інтимної естетики. І якщо я почну перелічувати де і чому я навчалася, ви точно втомитеся 😅 Але я продовжую вчитися, щоб бути сучасним і просунутим фахівцем. І ті, хто мене знає, знають мене саме такою.

Але сьогодні хочу показати себе з іншого боку — сторони своїх духовних знань. Часто на прийомі зустрічала дівчат і жінок, які роками ходять від лікаря до лікаря з проблемою, що не вирішується. Вони змінюють лікаря, схему лікування, а замість одужання проблема погіршується.

Я довго намагалася розібратися, чому так. І саме тому в моє життя ввійшла кармологія. 💫
Так, я розумію, що, заявляючи про це, можу втратити частину пацієнток або підписників. Але я вірю, що прийдуть ті, хто зрозуміє і повірить мені.

Це не означає, що я перестану лікувати традиційними методами медицини. Ні! Ні! Ні!Ми просто будемо підходити до хвороби з різних сторін, щоб нарешті вона відступила.

То ж хто я?
✅ Лікар гінеколог
✅ Коуч жіночого здоров’я
✅ Спеціаліст усвідомленого ставлення до здоров’я та причин хвороб

Тож до зустрічі, мої любі! 💖
Вірю, що разом ми знайдемо гармонію у здоров’ї та житті. by @dr.shast

83

11

a year ago

Мені 56… так😉

І я памʼятаю як в 25 боялася сказати що і як я хочу, якось голосно прозвучати 🫣.., ой що він подумає…. А думка чи я гарненько виглядаю в процесі була важливішою чи я матиму оргазм….

Але це в минулому… а тепер:
Страх завагітніти — мінус.
Оргазми — на місці.
Бажання жити, любити, кайфувати — тепер це мій вибір !!!🔥

І я точно не збираюся ставати бабцею тільки тому, що в мене кудись зник цикл… ну ви розумієте( не будемо лякати соцмережі подробицями 😂)

Я хочу ще багато кайфу.
І вас цьому навчу. 😉

А взагалі…
хто сказав, що після 50 треба ставати серйозною? 😜

І якщо ви теж хочете —
ходіть до мене. Будемо вчитися кайфувати без вікових обмежень. 🔥 by @dr.shast

51

10

5 days ago

Як часто жінки приходять до мене з думкою: ВСЕ КІНЕЦЬ! В МЕНЕ КЛІМАКС!!!
На жаль , з таким усвідомленням гарно попрацювали засоби масової інформації, мамині розповіді як то важко. А ще постаралися самі чоловіки….
А якщо я вам скажу, що клімакс може бути періодом розквіту, радості, свободи і насолоди?!?!?
Саме тому зі своїми пацієнтками я не використовую слово «жінка в менопаузі». Мені більше подобається «жінка елегантного віку» by @dr.shast

44

8

8 days ago

Поки записувала відео, над головою кілька разів вила сирена і щось збивали. Це вкотре нагадує, наскільки для нас важливо мати можливість відпочити десь, де можна хоч на тиждень не тільки цього не чути, але і де тобі морально допоможуть випустити пар від того, наскільки це вже дістало.

Це одна з причин, чому ми готуємо цю поїздку. Бо не знаю як ви, а я дуже втомилася від відчуття того, що ні кінця ні краю цьому не видно. І мені треба тотально перезавантажитися by @dr.shast

36

8

13 days ago

На цьому ретриті ми будемо не тільки відпочивати. Навпаки 😁
Ми будемо глибоко працювати. Щоб вам стало ДОБРЕ.
Не тільки на 6 днів біля моря — а щоб цей стан можна було забрати з собою у своє життя.

29.10–05.11 • Кіпр 🌊
Якщо під час каруселі хоча б раз промайнуло «бл*ха, мені туди» — значить, час зазирнути в Telegram 😁

Усі деталі — за посиланням у профілі. by @dr.shast

33

9

22 days ago

На фото — знаменитий перформанс «Вдих — видих» (Breathing In / Breathing Out), який Марина Абрамович та Улай виконали у 1977 році в Белграді.

Вони затикали ніздрі сигаретними фільтрами й щільно притискалися губами одне до одного, вдихаючи й видихаючи одне й те саме повітря.
Поступово в ньому ставало дедалі менше кисню й дедалі більше вуглекислого газу.

Дев’ятнадцять хвилин на межі.
Дев’ятнадцять хвилин фізичної та психологічної близькості, доведеної до межі можливого…

Майже двадцять хвилин вони буквально залежали одне від одного, щоб дихати.

А потім більше не могли продовжувати. Вони відпустили одне одного й почали жадібно вдихати свіже повітря.
І цей перформанс змушує замислитися над дуже страшною річчю: що відбувається, коли інша людина стає для тебе не просто коханою, а єдиним джерелом життя?

Це вже моя інтерпретація роботи, але вона дуже точно нагадує про те, що відбувається у співзалежних стосунках.
Коли весь твій всесвіт стискається до однієї людини, у стосунках поступово перестає залишатися простір. Партнери стають одне для одного єдиним джерелом життя.

Замкнене коло…

І те, що спочатку здається неймовірною близькістю, зрештою може почати душити все живе між двома людьми. Коли замість � by @dr.shast

20

5

a month ago

А що, якщо раптом вашу реальність сьогодні створюють не обставини, а ваш внутрішній стан?

Ми часто думаємо, що спочатку має змінитися життя — і тоді ми нарешті відчуємо спокій, радість, впевненість.
А може, все відбувається навпаки — і саме ваш стан впливає на те, як ви сприймаєте життя?
Подивіться, з якої емоції ви проживаєте цей день 👇

🔹 СТРАХ
Змушує триматися за знайоме навіть тоді, коли ви вже давно готові до змін.

🔹 СУМНІВИ
Змушують відступати ще до того, як ви зробили перший крок.

🔹 ТРИВОГА
Постійно повертає увагу до того, що може піти не так, замість того щоб побачити, що вже можна змінити.

🔹 НЕТЕРПЛЯЧІСТЬ
Не дає прожити шлях. Хочеться результату прямо зараз — і через це ми не помічаємо того, що вже відбувається.

🔹 ЗАЗДРІСТЬ
Часто говорить не про іншу людину, а про наше власне відчуття:
«А мені коли?»

А тепер — стани, з яких життя відчувається зовсім інакше:

✨ ВДЯЧНІСТЬ — допомагає побачити не тільки те, чого ще немає, а й те, що вже є.

✨ РАДІСТЬ — повертає енергію і бажання діяти.

✨ ВІРА — дозволяє йти вперед навіть тоді, коли ви ще не бачите всього шляху.

✨ ВПЕВНЕНІСТЬ — це не «я точно знаю, що все буде ідеально».
Це: «Я впораюся, навіть якщо буде не так, як я планувала».

Продовження в першому коментарі👇👇👇 by @dr.shast

14

3

a month ago

ВИЯВЛЯЄТЬСЯ ТОБІ МОЖНА…

Можна передумати. І не пояснювати всім чому.

Можна перерости людину, яку колись дуже любила. Без образ. Просто так буває.

Можна бути щасливою — і водночас хотіти змін. Бо щастя — це не завжди про «мене все влаштовує».

Можна абсолютно випадково зустріти свою людину і відчути з нею більше спорідненості, ніж із тими, кого знаєш пів життя.

Можна бути сильною в одній сфері
і абсолютно розгубленою в іншій.
І це не робить тебе слабкою.

Можна багато знати, багато пережити і все одно іноді сказати:
«Я не знаю. Порадь мені».

Можна почати з нуля у 36…. 46….56.
І навіть тоді, коли всі навколо вже вирішили, що тобі «пізно».

Можна прожити день, у якому не зробила нічого «важливого».
Не заробила мільйон.
Не врятувала світ.
Не закрила всі задачі.

А просто пила каву, дивилася у вікно…і була живою.
І знаєте що? Цей день теж не був змарнований.

Можна не шукати сакральний сенс
у кожній ситуації, яка була повною ж… ю🫣 Іноді це просто була повна ж…а. І все.

Можна проживати своє життя по-своєму. Навіть якщо комусь це не подобається.

Бо в якийсь момент розумієш:

ТВОЄ ЖИТТЯ - ТВОЇ ПРАВИЛА

І чим старшою стаєш, тим менше хочеться жити так, як «правильно». І тим більше —
як по-справжньому хочеться т� by @dr.shast

31

10

a month ago

Сьогодні я зробила те, що давно відкладала. І ні, це не про схуднення. Нову дієту. Не про початок тренувань. І не про нову книгу….
Я одягнула сукню.
І не тому, що схудла чи придбала.
А тому, що втомилася чекати того дня, коли нарешті дозволю собі жити…
І перш ніж мене всі похвалять за сукню… скажу😄
Знаєте, скільки гарних суконь у мене висить у шафі й чекає свого «ідеального моменту»? Ну, тобто того дня, коли живіт раптом кудись зникне, ноги стануть довші, а целюліт образиться й сам піде. 😂 А поки можна носити балахони, чорні кольори…, ну що типу зменшують, штанці і безформені футболки, щоб раптом ніхто не помітив🫣

Знайомий сценарій?
Але сьогодні я вирішила кинути виклик не зайвим кілограмам, а своїм страхам. Я зрозуміла одну річ: поки ховаєш себе, нічого не змінюється. Зміни починаються не тоді, коли тіло стає ідеальним. Вони починаються в той момент, коли ти перестаєш відкладати життя на потім.
Ми чомусь думаємо, що спочатку маємо змінитися. І тільки потім можна вдягнути красиву сукню, піти на побачення, фотографуватися, радіти літу…
Чесно? Я теж так роблю... І вже серпень - а я жодного разу так не одягла купальник і не пішла позасмагати/поплавати😞, ну типу часу не маю😂

Продовження в першому коментарі👇👇👇 by @dr.shast

38

6

2 months ago

За понад 30 років роботи лікарем я помітила одну річ: аналізи можуть бути майже однаковими. А життя — ніколи.

Дві жінки.

Один діагноз.
Схоже лікування.
Майже однакові аналізи.

А далі їхні історії стають зовсім різними.

Одна знаходить сили пройти цей шлях і поступово повертається до життя.

Інша ніби весь час бореться. Не лише з хворобою, а й із самим життям.

І щоразу я запитую себе:
ЧОМУ?!

За роки практики я зрозуміла: людина — це набагато більше, ніж її діагноз.

Не все, що визначає наше життя, можна побачити в аналізах чи на УЗД.

Саме тому останніми роками мене все більше цікавить не лише питання: «Як лікувати?»

А й інше:
«Чому за однакових обставин люди проживають такі різні історії?»

Можливо, настав час говорити про це не лише в кабінеті.
А що думаєте ви з цього приводу? taken in Kyiv, Ukraine by @dr.shast

23

8

2 months ago

Ви помічали, як іноді нас виснажує не сьогодення… а минуле, яке ми ніяк не можемо відпустити?

Минуле не може змінити наше життя. Але наші думки про нього — можуть.

І, на жаль, не завжди — на краще.

Ми знову й знову повертаємося до тих самих розмов, образ, втрат чи незавершених історій.

«А якби тоді я вчинила інакше?..»
«Якби сказала щось інше?..»
«Чому це сталося саме зі мною?..»

Ми шукаємо відповіді, але натомість знаходимо втому, тривогу й внутрішнє напруження.

Повертатися в минуле буває дуже важливо. Але лише тоді, коли ми приходимо туди не для того, щоб ще раз пережити біль, а щоб зрозуміти, чого нас навчив цей досвід.

Саме так народжується внутрішня опора.

Та якщо ми нескінченно прокручуємо старі образи, жалі чи власні помилки, наш мозок і тіло не розуміють, що все це вже позаду. Для них ця історія відбувається просто зараз.

Ми навіть не помічаємо, як напружується тіло, дихання стає поверхневим, а сил дедалі менше. Ми витрачаємо свою енергію не на життя, а на спогади.

Минуле не потрібно забувати чи викреслювати. Воно вже виконало свою роль. Воно навчило нас, зробило сильнішими, мудрішими, більш усвідомленими.

Продовження в першому коментарі👇👇👇 by @dr.shast

34

10

2 months ago