Instagram story viewer> @julia_larossa> Posts

Юлія Ларосса | Julia Larossa🇺🇦

@julia_larossa

1.7K

followers

210

following

✍️5 бестселерів
Понад 1🍋закоханих у мої📚
Editor•Publisher @sorbus_ua
Створюю світи,в які хочеться повертатися
🆕«Терновий паладин»@books_by_larossa

POSTS STORIES REELS TAGGED

Download All

я - авторка.
за призначенням, досвідом та освітою.
я написала 5 книг, які видані в паперовому, електронному та аудіо форматі, зараз працюю над фіналом 6-ї книги.

я дипломований викладач, редактор й видавець. я володію досвідом видання книжок: від оформлення до редакції та друку, від маркетингової реклами та побудови логістичної системи розповсюдження книг по всьому світу🗺️: Грузія, США, Німеччина, Франція, Іспанія, Казахстан, Велика Британія та інші.

і я більше не хочу співпраці з видавництвами.
адже я сама ВИДАВНИЦЯ.

це був довгий трансформаційний період для розуміння, що Я ХОЧУ та МОЖУ видати свої книги у своєму просторі, як бачу та відчуваю.

і якщо ви зі мною, тоді я запрошую вас до СВОГО видавництва @sorbus_ua , яке вже готує до виходу першу книгу - «Тихий вітер» @books_by_larossa 🤗

to be continue…

#авторка #author
#юліяларосса #writer
#книгиукраїнською
#sorbusua
#письменник
#творчість
#myworld
#julialarossa
#inspiration #ukrainianwomam
#love #style #beauty
#happy #натхнення taken in Kyiv, Ukraine by @julia_larossa

113

19

a year ago

Мені потрібно зізнатися…
Мене звати Юлія Ларосса і це моя історія.
У 10 років я зрозуміла, що моє призначення - писати книги.
І зараз я авторка 5 книг, які були видані в паперовому, електронному та аудіо форматах

Мої твори стали бестселерами та захопили більш ніж мільйон сердець читачів із різних країн.
Нарешті, я просто писала про те, що мене надихало, а моя читацька аудиторія з нетерпінням чекала будь-який мій твір.
Здавалося, мої мрії почали впевнено здійснюватися…

АЛЕ ПОЧАЛАСЯ ПОВНОМАСШТАБНА В!ЙНА.
ОСТАННІЙ РАЗ Я БУЛА ВДОМА
24 лютого 2022 року…
Моє місто, мій дім окупований вже другий рік.

Я відмовилась від языка, і тепер пишу лише на мові.
Я припинила співпрацю зі всіма російськомовними видавництвами.

Я хочу й буду прославляти нашу соловʼїну.

Я починаю з початку.
Але вже не сама, а зі своїми читачами-друзями.

#письменник #юлияларосса #writer #авторка#букблогер #книгиукраїнською
#українськікниги
#щопочитати
#література
#творчість
#книга
#юліяларосса
#тихийвітер
#українськамова
#букток #книголюб
#письменник
#пишуукраїнською
#книгиукраїна
#bookstagram #booklover #ukraineart taken in Kyiv, Ukraine by @julia_larossa

193

72

3 years ago

як же мені личить
ця вишукана та велична пані Italy 🇮🇹 taken in Bologna, Italy by @julia_larossa

129

20

a year ago

HB to me taken in ROYAL GRAND Concierge by @julia_larossa

74

44

4 days ago

Libra-ladies can’t be controlled.
So all we want is someone who can watch us do our thing and say «that’s my baby» 🫴🏽👑 taken in Kyiv, Ukraine by @julia_larossa

47

6

25 days ago

✨ Сила слова, принциповий вибір та видавнича місія Юлії Ларосси

📚 Ми продовжуємо наш культурний проєкт «НеВтраченаКультура: Лисиччина скарбничка», де з гордістю розповідаємо про відомих і талановитих земляків, які зберігають та примножують літературну й духовну спадщину нашої громади! Сьогодні у фокусі нашої уваги — письменниця та видавчиня Юлія Ларосса.

✍️ Писати книги Юлія почала ще в дитинстві, а її активний професійний шлях та співпраця з видавництвами тривають із 2015 року. У рідному Лисичанську авторка долучалася до культурно-мистецьких заходів, а її книги знаходили своїх вдячних читачів на полицях місцевих бібліотек.

🌿 Повномасштабна війна принесла важкі особисті втрати — рідного дому, батьків, звичного кола спілкування, і нині письменниця мешкає в селі Гатне на Київщині. Попри біль та виклики евакуації, саме творчість стала для неї головною внутрішньою силою та ліками. Вона зробила безкомпромісний свідомий вибір: розірвала контракти з видавництвами країни-агресора, повністю перейшла на українську мову й пройшла непростий шлях подолання стереотипів і вибудовування нових мостів в українському літературному просторі.

📖 Сьогодні Юлія стоїть на порозі масштабного професійного етапу — відкриття власного незалежного видавництва. Спираючись на фахову освіту, письменницький та видавничий досвід, вона прагне створити простір наставництва й підтримки для авторів-початківців, даючи голос тим, хто має важливі історії, але потребує інструментів для їхнього втілення.

💭 Бачення майбутнього та відновлення культурного життя авторка бачить у конкретних кроках підтримки: «Мрію про започаткування школи письменницької майстерності та створення простору творчості й відновлення. Я прагну не просто видавати книги, а супроводжувати авторів на кожному етапі — від першої ідеї до виданого примірника, допомагаючи перетворити сумніви на впевненість.»

💙 Пишаємося незламною громадянською позицією, творчою сміливістю та лідерським прагненням нашої землячки й продовжуємо зберігати культурну скарбницю Лисичанська разом! 💛

#Культура_та_мистецтво_ЛМВА #НеВтраченаКультура #ЛисиччинаСкарбничка #ЛисичанськаГромада by @julia_larossa

72

23

a month ago

1st of august taken in Kyiv, Ukraine by @julia_larossa

58

7

2 months ago

важливий урок, який я засвоїла

тебе знецінювати, обмежувати, зменшувати може кожен. від найріднішого до найменш знайомого, будь-хто серед коханих та невідомих.

кожен може казати чого ти варта й що тобі треба переробити в собі.
твій ліміт може встановлювати хтось з твоєї родити чи оточення у соцмережах. вони впевнено можуть вказувати де закінчуються межі твоїх дій та бажань.

головне, що треба тобі зробити - вказати їм на твої кордони, які вони не мають права перетинати або просто послати на&уй. taken in Kyiv, Ukraine by @julia_larossa

48

3

3 months ago

ну от що поробиш? 🤷‍♀️ taken in Kyiv, Ukraine by @julia_larossa

68

1

3 months ago

ніхто нас не врятує.
друзі, партнери, союзники разом з ворогами дивляться як нас вбивають, як руйнують наші будинки, як дістають тіла наших дітей і збирають частини нашої плоті.

ми втомлені, знесилені, майже зруйновані, але стоїмо. поки там святкують життя, спокійно сплять і снідають, не сидять вночі в укритті, щоб зранку залити кофеїн у вени та вдавати, що живеш, що тебе це не зруйнувало, що ти продовжуєш будувати плани, мріяти, робити манікюр та здавати поки що вцілілу автівку на ТО.

ми без світла. ми без тепла. ми без води та вже без надії. ми без зброї, ми без захисту перед тим, хто не має честі, гідності та моралі. ми протистоїмо тому, хто може купити собі повагу та визнання. уявіть: тебе вбивають, всі на це дивляться і не карають твого вбивцю, а починають сумніватися — чи справді тебе вбивають? чи справді тобі так боляче?

це найгірше, що може статися у війні.
бо це вже не війна. це справжній геноцид.
і саме такими ці події стануть, коли увійдуть в історію. не можна розмовляти мовою закону та демократії з тим, хто ігнорує всі принципи закону, демократії, моралі та всього, що втілює сучасний світ.

не можна , але світ так робить.
мовчки спостерігає, як нас знищують, а ми маємо доводити, що нам болить, taken in Kyiv, Ukraine by @julia_larossa

831

16

3 months ago

чесно: я втомилась від цих розумінь.

я знаю хто я є та навіщо я тут.
я розумію тих, хто мене оточує.
я знаю тих, кого люблю і тих, хто намагається самоствердитися за мій рахунок,
навіть більше ніж вони самі себе знають🙊

але я втомилась.

хочу БУТИ у цій хвилині.
ні вчора, ні завтра, а сьогодні.

хочу нажитись цим днем.
ні спогадами, ні болем, ні страхами, а цією миттю.

так, я все ще маю не все те, що хочу.
все ще йду, все ще мрію, розбиваюсь, відновлююсь, збираюсь, знову мрію.

але кожний мій крок — стає минулим, яке створює моє теперішнє й планує майбутнє.

тож, крокуємо💅🏽 taken in Grand Canal Of Venice, Italy by @julia_larossa

27

0

4 months ago

випробування, досвіди.
один за одним, знову і знову.
біль, сум, розпач.
питання «скільки ще?» пульсує замість спокійного ритму життя…
чому так важко? мені під силу? це мій шлях? чи я заблукала? чому я не бачу маяків? чому я бʼюсь о скелі знову й знову? чому життя відчувається як рана? або може то я занадто сувора до себе? я занадто вибаглива до своїх вчинків?
заблукала, загубилась, зневірилася…
допомога? вона є, я вдячна.
зміни? так, і вони є. проте болючі, сильні, рішучі.
я все знаю. я все розумію. іноді більше, ніж потрібно.
іноді занадто, поза межами своєї душі. taken in Teatro Anatomico - Palazzo dell' Archiginnasio by @julia_larossa

49

4

5 months ago