Instagram story viewer> @katja.krasun> Posts

Katja Krasun

@katja.krasun

598

followers

631

following

🐝 Graphic Design, UI/UX
@kate.krasun
✏️пишу про #василенківськийдух

POSTS STORIES REELS TAGGED

❤️Дні дитячої нецензурної лексики:
Ніка сидить поряд зі мною, грається і співає:
— Хуууйняяяяя, хуйняяяяяяяяяя, татусь мій каже: «Хуйня-я-я-я-я-я».
Потім зупиняється і запитує:
— Мам, а чому тато каже «хуйня»?
🧡
— Мама, а чому мені не можна казати «хай йому грець»?
— Чому не можна? Можна. Цей вираз можеш казати.
— А «ой, дідько» мені можна казати?
— Так, «ой, дідько» теж можна.
Панує невеличка пауза. Після чого дитина, ніби знайшовши в голові те, що шукала, сідає, дивиться на мене й вигукує:
— Йоб твою мать, не можна!
💛
«Мамо, дивись, яке я слово можу казати! Дітлахи!»
— О! Точно! Як чудово вимовила! Ти мій «дітлах» :)
Дитині сподобалося, як я її назвала, тому вона весело відповіла:
— Мама, ти дятлах, я дітлах, а тато — дітлох!
💚
— Мам, давай пограємо в котиків, які хочуть покакати! Ти будеш котиком і ось тут покакаєш, а я буду котиком, який ось тут покакає. Добре?…
(Думаєте, я не зіграла в цю гру?)**
🩵
Грали з Нікою в ресторан. Я звертаюся від імені офіціанта:
— Доброго дня! Ви замовляли столик?
Ніколь задумалася й відповіла:
— Ні, ми замовляли диван. by @katja.krasun

58

10

a month ago

Готую вечерю. Ніколь грається з іграшками біля мене. Я прошу її закрити двері в залу.

— Ніка, закрий, будь ласка, двері, щоб запах їжі не поширювався по кімнатах.
— Добре!
Біжить, закриває двері, повертається. Кажу:

— Дякую, що закрила двері.
— І тобі дякую.
— А мені за що дякуєш?
— За те, що готуєш їжу.
Посміхається й біжить далі гратися з іграшками. ❤️

Чи це дорослішання? Чи це відображення нас у ній? by @katja.krasun

44

4

a month ago

Перше іспанське літо, яке згадую із посмішкою на обличчі💙

Літо зустрічей, сміху, безкінечних розмов і аргентинського мате.

Літо подорожжей і знайомств.

Для мене це літо було своєрідною терапією і медитацією.

Багато живого спілкування і мінімум соц мереж. Кайф.

Літо вилікуваних зубів і зломаного коліна.

Літо коли ми вперше купили Нікі речі до садочка.

Прощавай, Літо 2026. Сподіваюсь, в наступному році ти будеш не менш привітним 🌊🌟 by @katja.krasun

56

6

2 months ago

У вересні Ніколь відмовилась від грудей, і водночас від денного сну. По її ініціативі. Я ще з місяць після того з надією пропонувала їй молочко, але вона відмовлялась.

І з того ж часу, майже 5 місяців вона знову почала часто прокидалась серед ночі, знову я ночувала у її кімнаті. І почались безкінечні істерики такої потужності, що мої вуха та нерви були на межі знищення.

Цієї зими дитя вперше побачила, як я плачу.
-Мамо, у тебе десь болить?

І в цю ж зиму одного дня, Ніколь знову починає спати всю ніч без прокидань. Виспана я краще бачу і чую свою дитину і все що мене оточує. Проста очевидність.

В останій день 2025-го року, я милувалась пейзажем гір, зненацька підбігла Ніколь, обійняла мене і сказала:
-Мамо, мені тааак пощастило, що ти у мене є!
Дивлюсь на неї, таке маленьке моє дзеркало. Дивлюсь у її зелені очі, і то ж бо красивіше за будь-який пейзаж.

Хочу залишити це тут на згадку того що пережилось за зиму. Тут було спочатку дуже самотньо і покинуто, але не довго.
Було красиво і смачно, було сніжно, вітряно і сонячно. Я була побачена і почута. taken in La Herradura, Andalucia, Spain by @katja.krasun

50

2

7 months ago

Не знаю коли вважати закінчення іспанського літа. Вже кінець вересня, а у нас в тіні +23. Ходимо в футболках і шортах. Лише прохолодні ранки натякають на осінь.

Тексту на тему «як я провела літо» не буде. Я радію, що це літо нарешті закінчилось.
Але водночас саме в ньому з‘явилось дещо особливе.

«Я смажу млинці зі шпинату. Ніколь стоїть на стільчику поряд, потім обіймає мене, притуляється і каже:

- Мама, я тебе дуже сильно люблю.

А я на стільки неочікувала почути ці слова, що спершу подумала, що вона щось інше сказала. І мій мозок ніби як відмовлявся вірити в те що я почула. Це відбулось вперше. Так несподівано, і так свідомо. Серед щоденних істерик нашої дитини, криків, плачу, вимагання, ось вона стоїть і каже що любить мене…
Я повернулась до неї, і швидко, намагаючись заповнити кількасекундну паузу, радісно відповідаю:

- І я тебе люблю, моя дитина! Сильно-сильно!

Ми обійнялись, я її зацьомала, потім ще трішки пообіймались, і я зняла із сковорідки згорілий млинець.»

З літа 2025 року наше дитя почало щодня говорити, що вона нас любить. Це найважливіша річ, яка запам‘яталась з цього літа. taken in La Herradura, Andalucia, Spain by @katja.krasun

79

21

a year ago

Один день з життя маленької Ніколь✨ Або моє двох річне щастя😊
Вона тільки починає відкривати світ, і кожен момент для неї — це пригода!
Радість, сміх, пустощі та обійми, вона вивчає цей світ☀️
Ну а я залишу спогади тут.🤍 taken in Málaga, Spain by @katja.krasun

106

27

2 years ago

Тільки відверто..
Коли останній раз ви відчували себе дитиною?))

Ото ж то й воно.
Це ж незабутні моменти і емоції, особливо поруч із тими, кого любиш ❤️

Я допоможу зберегти ваші емоції на відео — справжні, щирі, як це..

📹 Замовляйте відеозйомку, яка розкаже саме вашу історію.
Бо життя — це кадри, і деякі, хочеться переглядати знову і знов.🎥🤍
#берегсонця #malaga_megusta taken in Málaga, Spain by @katja.krasun

113

29

2 years ago

Підсумки 2024 року:
1. Ніколь почала ходити

2. Ми купили мешкання.

3. У Ніки з‘явився друг з першого погляду. Друг, який вперше її побачивши, побіг на зустріч лишивши всі свої іграшки позаду:) І він так робить щоразу як її бачить. Хіба це не мімімі?:)

4. Ми пережили ремонт 🥳

5. Я скинула 5 кг.

6. Наше дитя полюбило море, як ніхто із нас, напевно, так його не любив.🌊

7. Ніколь пізнала біль від укуса лебедя, біль від здертих колін, від безкінечних шишок, пізнала страх від грому і від співу півня. Тепер це дитя обожнює всих птахів, любить грім, бо він схожий на великого кота, який муркоче, і не плаче коли падає.

8. Ми познайомились з велетенською кількістю хороших людей. Від чого, проживання тут стає ріднішим.

9. Ніколь почала розмовляти реченнями. Отак із людини, яка на початку року ще не могла ходити, зараз підбігає до мене і каже на кшталт: «мама, отам у Ніти зая упав і нєа, не бачу. Дай, дай заю» .🫣

10. Я перестала паритись про досконалість мовлення іспанською чи англійською. Рівень моїх іноземних мов це іспанська/англійська балачка:) І знаєте… світ не рухнув, і мені від цього кайфово:)

Продовження➡️ by @katja.krasun

107

15

2 years ago

Відео на 28 секунд. Дуже довге і водночас коротке.
Хтось про листає стрічку інстаграм і навіть не помітить, а хтось буде дивитись по колу три рази.
Та книжки, які ми читаємо дітям - це не стрічка інстаграм. Це емоція, любов, настрій, спілкування, можливість побути разом, обійми, довіра, і ще купа всього.

Тож спробувала зняти маленьке відео про велике життя.
Або… Як я віддаю борг любові своїм онукам.

Колись, своїй мамі я робила зауваження:
- Так не правильно! Читати книжки своїм дітям повинна я, а на то мість читаєш ти. Тобі ж з твоїм зором тяжко читати, та й напружувати очі не можна.
- Своїм внукам будеш читати, мене згадаєш і зрозумієш чому. Відповіла мама.

Вже майже 5 років в моєму серці росте сад любові і розуміння чому🤗
Шкода що час не можна повернути назад. taken in Málaga, Spain by @katja.krasun

75

7

2 years ago

Тримаю голову, щоб не відпала🐰 taken in Alhama de Granada by @katja.krasun

82

4

3 years ago

Наш маненький mamífero😊🤍 taken in Granada, España by @katja.krasun

76

0

3 years ago

Знайшли не в капусті 🥬🌸 taken in La Herradura, Andalucia, Spain by @katja.krasun

72

16

3 years ago