Instagram story viewer> @maibutniii> Posts

Демократична освітня система Майбутні

@maibutniii

14.1K

followers

554

following

🎯 Набір на тестовий тиждень в Онлайн-школу
🎯 Набір на Програми на вихідних для підлітків 12-16 років
Молодша та середня школа: @maibutni.junior

POSTS STORIES REELS

Що, якщо урок історії можна було б скуштувати?

Вчора наші діти потрапили на Житній ринок у Києві 200 років тому і це був найсмачніший урок історії!

Спершу дізналися, яким багатонаціональним був тодішній Київ, особливо Поділ, де поруч жили українці, євреї, вірмени, кримські татари, поляки, німці та інші громади. Діти об’єдналися в команди, представляли різні народи, отримали бюджет і спроєктували власний ринок.

Також розібралися, чому саме Поділ став центром торгівлі, де колись текла річка Глибочиця та як місто жило без електрики й автомобілів.

А потім почалося найцікавіше — ринок ожив!
Поляки привезли бринзу й п’єроги, вірмени лаваші та спеції, кримські татари каву й пахлаву, українці сало та все для борщу.

Завдання квесту: отримати рецепт страви й за свій бюджет виторгувати в інших громад усі потрібні інгредієнти. Так діти відчули себе справжніми торговцями, вчилися домовлятися й побачили, як різні народи формували кухню міста.
Головне відкриття, яке сталось на цьому занятті, якби з історії Києва зникла бодай одна громада, ми б не мали кави, більшості солодощів, різноманітних сирів і спецій.

До наших програм на вихідних ще можна приєднатися! Реєстрація на знайомство у шапці профілю. by @maibutniii

Запускаємо 5 вечірніх онлайн-курсів для підлітків 12-16 років, щоб під час тривог і відключень не згасала цікавість до навчання.

Що в програмі:
— «Не динозаври»
Викладач: Леонід Горобець, доктор біологічних наук
— «Підприємці і бізнес XIX століття»
Макс Гончар, історик
— «Нація-Underdog: історії українців без шансів на перемогу»
Стас Грещишин, військовий і викладач історії
— «Логіка і аргументація»
Єгор Незабитовський, кандидат філософських наук
— «Як знати, яке мистецтво красти у музеї?»
Вероніка Трейтяк, історикиня мистецтва

Кожен курс — 5 вечірніх зустрічей у Zoom у невеликих групах: дискусії, ігри, симуляції, обговорення. Так ми працюємо в Онлайн-школі Майбутні, і курси — спосіб спробувати цей формат на одній темі або на всіх п’яти.

Вартість: 2 500 грн за курс, за кілька курсів дешевше. Заявки приймаємо до 22 листопада, заняття стартують з 23-го.

Приймаємо заявки за посиланням у шапці профілю 🎯 by @maibutniii

«Що робити, якщо у вас є надзвичайно цінна річ, а передати її нікому?» — таке питання виникло на занятті курсу «Династії, які будували Європу», яке ведуть Макс Гончар і Юля Гуртова, наші викладачі історії.

Цей курс — зокрема про те, як європейські династії століттями намагалися передати свій спадок наступникам: вигадували принципи і правила наслідування, помилялися й пробували різноманітні шляхи. Контекст відтоді змінився, але питання, як зберегти важливе для наступних поколінь, лишилося — і в цих спробах європейських монархів нам є чому повчитися.

На початку курсу Макс і Юля попросили дітей уявити свою найціннішу річ: телефон, платівку Жадана, камінчик чи родинну прикрасу. І дали завдання: зробити так, щоб через 300 років вона опинилася в руках праправнуків. Потрібно було створити систему правил і принципів, яка збереже цей спадок. Ось на що ми вийшли разом з дітьми:

1. Передавати річ потрібно разом з історією. Якщо мама просто дає камінчик без пояснень, його легко загубити чи викинути. Але якщо вона пояснює, що носила його багато років і він, наприклад, приносив їй удачу, камінчик може стати родинною реліквією.
2. Має бути зрозуміло, хто отримує річ наступним — це може бути старший син, донька, племінник чи усиновлена дитина.
3. Потрібно визначити, хто і в яких випадках цю річ носить, де вона лежить.
4. Варто заборонити продавати чи дарувати річ поза родиною.

А далі виникло питання: що робити, якщо нащадків немає? Відповідь є в Києві — в історії Богдана і Варвари Ханенків.

Подружжя десятиліттями збирало мистецтво — зрештою близько 25 тисяч предметів. Дітей у Ханенків не було, тому вони зробили своїм спадкоємцем місто Київ. Ханенки у заповіті просили двох речей — майже тих самих, до яких дійшли учні: не розпорошувати колекцію, тримати її цілісною і зберегти зв’язок музею з їхнім іменем.

Більшовики музей націоналізували, частину цінностей продали за кордон, а ім’я Ханенків з назви прибрали. Але сьогодні їх спадщина живе так, як вони заповідали, — у @khanenko_museum .

До нашої школи можна приєднатися впродовж року. Читайте про нас на сайті (лінк у шапці профілю) та залишайте контакти для знайомства! by @maibutniii

«Чому важливі, але дорогі або непопулярні рішення в державі часто відкладають?» — з такого питання Тимур Демчук, наш викладач громадянської освіти, розпочав заняття курсу «Політичне лідерство».

Він запропонував дітям перенестися в Лондон 1952 року. 5 грудня місто на п’ять днів накрив отруйний смог від спалення вугілля: видимості майже не було, транспорт зупинився, лікарні переповнилися. Загинули, за різними оцінками, від 4 до 12 тисяч людей. Але вугіллям опалювали будинки, на ньому працювали заводи й електростанції — заборонити його означало залишити людей без тепла й зарплат.

Далі — кінець жовтня 1955-го. Наближається нова зима, і діти, розділившись на п’ять груп — центральний уряд, місцеву владу, лікарів, промисловців і робітників, — мають домовитися про закон. Уряд запропонував уже з 1 листопада ввести податок для підприємств, які палять вугілля Промисловці попросили два роки перехідного періоду, робітники — субсидій для тих, хто не може сам оплатити нове опалення. Лікарі наполягали, що зміни мають бути обов’язковими і для заводів, і для будинків. Найдовше сперечалися про те, хто заплатить.

Зрештою більшість проголосувала за компроміс: фільтри й вищі димарі для заводів за їхній рахунок, податок для тих, хто не виконує вимог, субсидії для родин і перехід від вугілля протягом двох років. Промисловці були проти, але закон ухвалили.

А потім Тимур розповів, як вирішили насправді. У 1956 році парламент ухвалив Закон про чисте повітря, а переобладнання опалення в будинках оплачували разом — 40% уряд, 30% місцева влада, 30% власник житла. І навіть цього не вистачило: у грудні 1962 року Лондон знову накрив смог. Але закон продовжували впроваджувати район за районом — і з часом такі смоги залишилися в минулому.

Наостанок повернулися до сьогоднішньої України й запаралелили висновки із тим, як ми захищаємо енергосистему й розвиваємо децентралізовану генерацію: ситуація так само критична і потребує рішень, але, як і в Лондоні, одним законом за один день її не розв’язати — це роки спільної роботи держави, громад, бізнесу й громадян.

До нашої школи можна приєднатися впродовж року. Читайте про нас на сайті (лінк у шапці профілю) та залишайте контакти для знайомства! by @maibutniii

Молодша школа запускає онлайн-школу для батьків дітей до 7 років 💙

📅 20–21 листопада | Онлайн

Як зрозуміти потреби дитини на різних етапах розвитку? Як підтримувати її самостійність, цікавість до світу та впевненість у собі? Що насправді важливо до семи років і як створити умови, у яких дитина пробує нове, помилятися та вчитися у власному темпі?

Про що поговоримо?

«Самооцінка та мотивація» — Петро Чорноморець – кандидат біологічних наук, був співавтором, нині викладач Майбутні.

«Самостійність» — команда Молодшої школи

«Вікові потреби та готовність до школи» — Оля Забіяка – освітянка, започатковувала Молодшу та Середню школи Майбутні.

«Об що ви постійно спотикаєтеся у взаємодії з дитиною? — Оксана Залеська — юнґіанська аналітикиня, дитяча психотерапевтка з понад 30-річним досвідом, експертка з психологічної підтримки дітей і дорослих, зокрема тих, хто постраждав унаслідок війни.

«Навіщо дитині школа?» — команда Молодшої школи

Ми не обіцяємо універсальних інструкцій, які працюватимуть з усіма дітьми. Натомість будемо говорити про ваш досвід, досліджувати природу людського мозку та дорослішання, розбирати реальні життєві ситуації, зробимо вправи. Будемо разом ставити запитання про наші стосунки з дітьми та разом шукати відповіді.

Заповнюйте анкету і зустрінемось онлайн 20–21 листопада 💙 by @maibutniii

Влад Москаленко працює з нашими дітьми вже четвертий рік, і за цей час через його майстерні пройшло, здається, все, чим людство навчилося творити: графіка й ліногравюра, кераміка, мозаїка, скульптура, полотно, натягнуте власноруч.

Ділимося світлинами, як його заняття виглядають у нас в школі. На першому занятті цього року діти з'ясували, що чисто білу фарбу художники майже не чіпають: біла тканина в тіні сонячного дня — синя, фіолетова чи зеленувата, і саме тому на картині вона виглядає білою. Розбирали, чому темна парасолька на картині Моне тримає всю композицію. Писали п'ятихвилинні етюди з натури.

Цього року Влад запропонував цілу річну лінійку курсів з мистецтва з такими тизерами:

🎨 перший цикл — «Бачити як художники»: дізнаєшся, як компонувати малюнок на аркуші та як за допомогою кольору й світла передати стан природи — від сонячного ранку до затишного вечора. Розвинеш відчуття кольору й навчишся довіряти власному художньому чуттю через швидкі замальовки.

🌀 другий — «Абстракція та основи візуальної мови»: зрозумієш внутрішню логіку абстракції — відійдеш від пошуку звичних предметів на полотні й навчишся зчитувати сенс, закладений у точку, лінію та пляму. Відчуєш, як навіть одним кольором керувати динамікою, статикою та емоційним станом на чистому аркуші.

🖼 а з третього — «Від малого до великого»: навчишся сміливо виходити за межі звичного А4 та впевнено керувати простором великого формату, працюватимеш над власними ідеями для картин і спробуєш знайти свій стиль.

А наприкінці року — виставка з роботами, створеними за цей час.

Для учнів Онлайн-школи Влад веде окрему лінійку — від «Світла і кольору» до композиції й начерків — і Мистецький клуб.

До нашої школи можна приєднатися впродовж року. Читайте про нас на сайті (лінк у шапці профілю) та залишайте контакти для знайомства! by @maibutniii

Ми в Онлайн-школі Майбутні віримо, що найкращий спосіб зрозуміти, чи підходить вам демократична освіта – спробувати “прожити” з нами декілька днів або тижнів.

У вересні ми зробили старт навчального року відкритим. Протягом цілого місяця до наших занять могли долучатися підлітки, які хотіли познайомитися зі школою. Інсайтами та результатами цього місяця ділимося з вами в цьому дописі ✍️

🎯 Знаємо, що ще не всі встигли спробувати наш формат навчання – тому запрошуємо підлітків на новий тестовий тиждень 16-20 листопада!

Що на вас чекає?
💻 Онлайн-навчання для 7-11 класів із 10:00 до 16:00, з будь-якого міста України чи з-за кордону, живі заняття з викладачами та однолітками й можливість спробувати різні курси та формат освіти Майбутні в онлайні.

У нас є обов’язкові та вибіркові курси, які підлітки обирають відповідно до власних інтересів.

Серед курсів, які будуть в листопаді на тестовому тижні і далі: політична географія, анатомія, патопсихологія, урбаністика, фінансова грамотність, театральна лабораторія, історія від довгого XIX століття до Японії на зламі століть, англійська різних рівнів, коворкінги з математики та української мови й багато іншого.

Долучайтеся до нас! Залишайте заявку на нашому сайті, на сторінці Онлайн-школи. Посилання у шапці профілю 🎯 by @maibutniii

«Я ніколи не думав, що право — це так цікаво. Шкода, що не обирав його минулого року. Найбільше сподобалося, як ми вирішували кейси й обирали опікуна для недієздатної бабусі» — таке каже восьмикласник Мартин про курси нашого викладача права Артура Левінчука.

Ця справа про опікуна — це реальне рішення Білоцерківського міськрайонного суду. У цьому особливість курсів Артура: ми тренуємося на справжніх судових справах. Діти читають матеріали, ухвалюють власне рішення, а поті порівнюють його з тим, як цю справу вирішив суд.

Базовий курс «Право у твоєму житті» — про право, з яким ми стикаємося щодня. Чи може десятирічна дитина сама купити собі телефон у магазині? Кому дістанеться квартира, якщо людина не встигла написати заповіт? Що змінюється після укладання шлюбу, як офіційно влаштуватися на роботу до 18, як обраховуються штрафи і як працює презумпція невинуватості. У наступних циклах заглибимося в кримінальне право: від складу злочину до фінальних дебатів про найвищі форми покарання — смертна кара, довічне чи норвезькі «максимум 21 рік»?

А новинка цього року — курс «Правотворчість». Звідки взагалі береться норма права? Як працює ієрархія нормативно-правових актів і які державні органи можуть їх змінити? Як громадянин може вплинути на зміни в законодавстві?

«Правотворчість» — це по-суті вступ до Юридичної лабораторії. Майстерня, в якій учні виявлятимуть проблеми в чинному законодавстві й вчитимуться не просто висловлювати незадоволення, а самостійно формулювати пропозиції рішень через петиції та звернення. Вдосконалювати роботу нашої вже зараз.

До нашої школи можна приєднатися впродовж року. Читайте про нас на сайті (лінк у шапці профілю) та залишайте контакти для знайомства! by @maibutniii

Кому я довіряю і чому? Чи можна повернути довіру, якщо її зрадили? Чому незнайомцю онлайн іноді довіритися легше, ніж людині поруч?

Із цими запитаннями молодша група Програм на вихідних прожила дводенний модуль «Довіра й авторитети». Як це було 👇

Почали з експерименту: діти із зав’язаними очима порівнювали за розміром чорні та білі кульки. Насправді кульки були однакові — і за розміром, і за кольором. Та більшість повірила «зрячим» дорослим: впевнена інструкція виявилася сильнішою за власні відчуття, а страх стати «білою вороною» заглушив сумніви. Тож довіряти авторитету чи власному мозку, який «домальовує» те, чого бракує?

Щоб зрозуміти, чому так складно йти проти групи, повернулися на 300 тисяч років назад, до перших Homo sapiens. Цим заняттям про чотири революції людства ми відкрили річний курс історії — про це в окремому дописі.

А чи можна вірити власному мозку? Діти розбиралися з оптичними та слуховими ілюзіями і знайшли власну «сліпу пляму». Висновок: мозок не бреше, а «монтує», тож враженням не варто вірити на всі сто — краще перевіряти й шукати те, що могло б спростувати першу здогадку.

Далі — експеримент Мілґрема, «дилема в’язня», вправа «поводир» і «кола довіри». У грі «Заколотники» діти самі підняли гострі теми: чи можна довіряти блогерам і чи мають батьки право контролювати месенджери. Так дійшли до «спіралі мовчання» та «інформаційних бульбашок».

У неділю перевіряли довіру до джерел. Молодші як дослідники шукали «артефакти» в шарах ґрунту й вигадували способи їх датування. Середні на біології дізналися, що сон — активна робота організму, і розібралися зі швидким і повільним мисленням.

Головний підсумок: довіра собі не означає ігнорування інших. Це вміння вчасно зупинитися, перевірити свої відчуття й не йти за натовпом лише тому, що так легше. Діти кажуть, що навчилися краще чути одне одного і сміливіше казати своє 💛

Долучайтеся до наступного модуля 31 жовтня — 1 листопада. Реєстрація за посиланням у шапці профілю. by @maibutniii

Минулого тижня у «Майбутні» відбулася перша зустріч нашої старшої групи підлітків із режисеркою @leftbanktheater Тамарою Труновою.

Це було знайомство і водночас дослідження: якою мовою говорити одне з одним і навколо яких питань може виникнути спільна робота. Читайте детальніше в каруселі.

🎯 Наша програма для підлітків вже стартувала у вересні, проте до неї ще можна долучитися у жовтні.

Зустрічаємося офлайн раз на місяць, наступна зустріч Старшої групи 24-25 жовтня.

Приймаємо заявки за посиланням у шапці профілю.
На локації маємо укриття й у разі повітряної тривоги продовжуємо заняття там. by @maibutniii

Шукаємо SMM-менеджера/менеджерку!

✏️ Що робити?
– Вести соцмережі «Майбутні» щодня: Facebook, Instagram, Threads, email-розсилки. Не дублювати той самий пост усюди, а адаптувати створені командою матеріали під кожну платформу та досягати максимального поширення.
– Втілювати комунікаційні кампанії наборів усіх наших освітніх продуктів: вести кожен етап — від анонсу зустрічей-знайомств до створення реклами, нагадувань і післямови.
– Працювати в парі з Head of Content: він/вона — про сенси і меседжі, ви — про те, щоб ці сенси максимально широко розійшлися: формати, платформи комунікації.
– Знімати живе життя школи на телефон: сторіс, рілси, бекстейдж, короткі бліц-інтерв’ю з учнями та викладачами. Монтувати короткі формати самостійно.
– Жити в коментарях і повідомленнях: передавати ліди і питання про наші продукти команді, відповідати швидко, роздмухувати і підтримувати дискусії батьків про освіту у коментарях.
– Помічати тих, хто цікавиться школою чи курсами, і лагідно вести їх до наступного кроку: зустрічі-знайомства, події, консультації.
– Розвивати амбасадорів навколо бренду «Майбутні»: включати наших унікальних батьків, викладачів і команду Майбутні в комунікацію бренду.
– З часом — взяти на себе більше: перейняти рекламні кампанії в Meta і стати людиною, що тримає всю воронку — від першого дотику з брендом до заявки.

📌 Що потрібно?
– Досвід ведення соцмереж або спільнот із живою аудиторією.
– Спроможність швидко домовитися з фотографами, іншими ролями в команді — хто зніматиме подію або заняття.
– Впевнена мобільна зйомка і базовий монтаж (CapCut або аналоги): вміти зловити момент, зняти його і випустити того ж дня.
– Любов до дітей, освіти і спільнот. Бажання поширювати досвід і сенси унікальної освітньої системи в Україні і світі.
– Грамотна, тепла українська.
– Розуміння алгоритмів Facebook та Instagram і того, як живе Threads.
– Буде перевагою: базовий досвід з Meta Ads Manager або бажання в ньому розібратися; вміння зібрати простий візуал за шаблонами бренду.

Заповнюйте анкету в шапці профілю! by @maibutniii

Від «світ котиться у прірву» до «хоча, може, все не так!» — ми пройшли з підлітками цей шлях за два дні на наших Програмах на вихідних. Розповідаємо, як це вдалося.

Разом із співзасновницею школи @cherepukhinanata почали з «Ночі трифідів» — таємничої гри, у якій учасники на кілька годин втратили зір і мали знайти спосіб комунікувати, приймати спільні рішення та повернути собі здатність бачити. Сміливо скажемо: за десятки проходжень квесту цей був одним із небагатьох, коли дітям справді вдалося почути одне одного й перемогти.

А далі — кульмінація модуля. Наша викладачка природничих наук Олена Соляник принесла квіз із питаннями, на які більшість людей у різних країнах відповідає неправильно (або схиляється до песимізму…):
— скільки відсотків дівчат досі не мають доступу до вищої освіти?
— як змінилися запаси викопного палива (газ, нафта) за останні 40 років?
— яка частка населення Землі закриває свої базові потреби?
— скільки однорічних дітей були вакциновані щонайменше проти однієї хвороби?

Якщо вам, як і дітям, здається, що відповіді невтішні, — поспішаємо сказати: світові тенденції показали, що нам є у що вірити 🤞🏻

💡 Чи розуміємо ми, наскільки українці насправді дотичні до найяскравіших здобутків людського розуму? На занятті з історії з Катею Барановською говорили, як українці покращували світ: жили на сусідніх вулицях, вчилися в наших же університетах і школах. А головне питання — чому ми про них забули? І як має працювати освіта, щоб ми знали: здобутки не десь там — вони творяться людьми, які зростають разом із нами.

🎭 Що станеться з театром для підлітків, якщо перестати вирішувати за них, яким він має бути, і запитати їх самих? Із @trunova_tamara , головною режисеркою Театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, шукали теми та мову для спільної роботи. — Про цю зустріч розповімо детально в окремому дописі.

А субота, попри суцільну тривогу та заняття в укритті, була надзвичайною! Про неї — у першому коментарі 👇 by @maibutniii