Instagram story viewer> @manuscriptio> Posts

Марина Мормуль | Психіатриня | Експертка з mental health

@manuscriptio

2.3K

followers

2493

following

• Індивідуальна та парна IFS-терапія субособистостей
• Консультації щодо психоделічної терапії
Co-founder @fenix.veteran @fenix.journey @doslid.ua

POSTS STORIES REELS TAGGED

Download All

Fenix Journey народився з історій, що змінюють докорінно життя — і після яких вже неможливо повернутися до попереднього способу існування.

Історія @anton_mormul почалася понад 10 років тому з особистої трансформації. Досвіду, який поставив під сумнів усе, що здавалося стабільним і правильним. Поступово цей внутрішній процес став професійним шляхом: міжнародні навчання, занурення в тему психоделічної терапії, робота з людьми. З 2021 року — системна робота з ветеранами, яка з часом переросла у створення окремого напрямку ментального відновлення. Сьогодні цей шлях доповнюється і українською академічною освітою в клінічній психології.

@manuscriptio прийшла сюди іншим шляхом, але також не випадково. Інтерес до свідомості, життя і смерті, внутрішніх процесів був ще з дитинства. Медична освіта, фармацевтична сфера, управління командами — усе це формувало раціональну частину. Паралельно існував інший вимір: глибокий особистий інтерес до психіки, духовних практик, системного розуміння людини.

Повномасштабна війна стала точкою, де цей внутрішній інтерес отримав чіткий напрямок — робота з ментальним відновленням та ПТСР. Після власного досвіду Марина долучилася до проєкту, поновила сертифікацію лікарки-психіатрині і продовжила навчання у психотерапії.

Ця пара зустрілась не лише для особистого, але й суспільного запиту: працювати з ментальними станами глибоко, відповідально і сучасно. Не повторювати підходи, які десятиліттями ігнорували складність психіки або стигматизували її прояви.

Fenix Journey формується на перетині досвіду, науки і практики. Тут важлива не лише сама робота з психікою, а й етика цієї роботи, підготовка, інтеграція і довгостроковий результат.

Це мандрівка, яку ми самі пройшли і тому можемо бути поруч з вами в цьому процесі. by @manuscriptio

324

31

2 months ago

Ще кілька років тому у світі Марини не було ані психоделіків, ані думки, що одного дня вона буде допомагати людям за допомогою цього інструменту. Але потім стало ясно, що все життя вона готувалась саме до цього.

👉🏼 Swipe — історію Марини розповіли в каруселі. by @manuscriptio

3

30

a year ago

Я відкриваю 2026-ий рік з ясності, в першу чергу, для себе. Які напрямки діяльності мене зараз надихають найбільше, на чому збираюсь сфокусуватись і як планую зробити, щоб всі ці сфери моєї цікавості поглибилювались та доповнювали одна одну.

Мене цікавить все про ментальне здоровʼя і як саме воно впливає на нашу зовнішню реальність.
На те, як ми живемо, будуємо стосунки, ведемо бізнес, тримаємо фокус і витримуємо складність сьогодення.

Зараз я стою на перетині кількох полів: індивідуальних процесів, парної динаміки, командних явищ, наукових досліджень і новітніх діагностичних та терапевтичних підходів.
Це різні точки входу в одну сферу, як людина може справлятись з ментальним навантаженням, швидкими змінами реальності та невизначеністю майбутнього.

Ці напрямки відгукнуться тим, хто вже пройшов певні кроки в розумінні себе та навколишніх, готовий до системних змін, експериментів та новітніх метрик та методик.

Вже готова ділитись тим, що досліджую і практикую, експериментувати разом
і будувати нові підходи у ментальному здоровʼї — у живому діалозі з клієнтами, командами й партнерами.

Якщо вам цікаво —
давайте зустрінемось у розмові. by @manuscriptio

3

9

9 months ago

Цілий день в спогадах, згадую і вітаю на відстані нашого Сергійчика з 14-річчям! Світлого шляху синку! Так щемко і хочеться, щоб всі ці терабайти відео, фото та спільного часу разом мали місце в творені твого характеру, життєвого шляху і нових ідентичностей, що все більше будуть відходити від успадкованих рис і перетворюватись в твій набутий життєвий капітал! Знаю точно, що він в тебн буде дуже повний та веселий, бо твоя харизма унікальна, вір в себе, а ми твої рідні завжди підстрахуємо! by @manuscriptio

3

15

20 days ago

Олд-скульний майстер-клас 2021-го року від молодшого брата старшому, випадково записаний мамою, що проходила повз. Важливо, бабуся напередодні зводила хлопців в кіно) by @manuscriptio

3

12

20 days ago

Літоʼ2026…
Що найяскравіше ми памʼятаємо з дитинства. Часто це мікро стани. Шелест листя вгорі дерева, на яке заліз вище, ніж планував; відчуття спекотного сонця на шкірі біля моря; запах прілої трави та голосне дзижчання цикад; притрушені пилом ноги після швидкої їзди на веліку…
А у вас?

Так раді, що зафільмували наші спогади про це перше літо Аріани.

І побули всім разом і можливо закарбували в спогад їх дитинства - лежати в колючій траві)

А потрапити в обʼєктив такої талановитої @oorlova_photographer - це завжди свято!

І диво)

Хлопці)

Наші діти! by @manuscriptio

3

27

a month ago

Ефір про увагу, яка допомагає режисувати власне життя, стан присутності, який дозволяє піднімати його якість, і фотографію, як найдоступнішу практику, аби цього досягнути.

Поговорили з психіатринею і фахівчинею з психоделічно асистованої терапії Мариною Мормуль @manuscriptio про те, як все це відбувається на рівні нашого мозку і тіла.

Дивіться, слухайте, забирайте у власне життя і повертайте свою увагу собі, шоб створювати таку реальність, в якій хочеться жити, а не існувати в чужих і порожніх ❤️📸 taken in A Coruña, España by @manuscriptio

3

3

a month ago

Кожної миті ми вирішуємо, ЩО САМЕ нам БАЧИТИ.

Можна йти тією самою вулицею додому — і раптом помітити тінь дерева на стіні; чиєсь відображення у вікні; людину, на якій зупинився погляд. Можна помітити тепле світло на столі в кавʼярні, руки близької людини, обличчя дитини, коли вона замріялася.

Світ не обов’язково змінився — змінилася точка, в яку ти спрямувала увагу.

Ми постійно чимось заповнюємо свої очі, а отже і внутрішню реальність. Можемо підсипати туди тривожних і виснажливих думок про майбутнє чи проблеми. А можемо насичувати її тим, що дивує, збуджує цікавість і робить нас живішими.

Це не означає не бачити болю чи вдавати, що тривоги не існує. Це означає не дозволяти їй зайняти весь кадр.

Те, у що ми вкладаємо увагу, набуває більшої ваги. Увага перестає бути просто поглядом, а стає інструментом, яким ми режисеруємо життя.

Ми не можемо обрати все, що з нами відбувається. Але можемо обирати, куди дивитися, що наближати, на чому затримуватися, що впускати в себе і що зрощувати.

Так ми стаємо не лише глядачками свого життя, а його авторками.

Фотографія вчить мене саме цього. З камерою я зберігаю моменти, які обрала серед тисяч інших і наділила увагою. А без неї можу сфотографувати їх очима: запам’ятати світло, провести відчуття крізь тіло, зберегти, як побачене мене торкнулося, здивувало чи зачепило.

І під кожним таким знімком я можу написати:
I WAS HERE. Я була тут. Я це побачила. Я це прожила. Цієї миті я була у своєму житті на сто відсотків.

I WAS HERE — так називається моє велике дослідження уваги і присутності через фотографію. У його межах я проведу серію розмов із людьми, які допоможуть поглянути на увагу і присутність із різних боків.

Моя перша гостя — Марина @manuscriptio, психіатриня та фахівчиня з психоделічно асистованої терапії. Ми поговоримо про увагу на рівні мозку й тіла; чому дедалі складніше залишатися в моменті; як впливає інформаційне й візуальне перевантаження та якими практиками повертатися до присутності.

І попросимо розумну людину пояснити, як уся ця магія працює з погляду нейрофізіології.

Зустрічаємося у прямому ефірі у середу, 2 вересня, о 14:00 за СЕТ і 15:00 за Києвом.

Приходьте. Будемо повертатися у власне життя 🤍 taken in A Coruña, Spain by @manuscriptio

3

2

a month ago

Ще декілька незабутніх кадрів не показала, тож розкажу ще трошки про два місяці нашого нового життя. А 15 років тому мене дуже зашторило через різку зміну ритму життя, з активного міста ми переїхали за місто, де я переважну більшість часу була сама з сином і дуже швидко почала розмовляти з собакою))) тоді ж я дуже довго майже нікому в руки не давала сина, навіть своїй мамі, яка виростила трьох дітей, як снились жахіття з мемів, коли підкидає тато дитинку і як це бачить мама)) а зараз у мене була одразу супер підтримка чоловіка і близьких родичів, ці перші два місяці з мене були зняті всі побутові питання і я ніколи не залишалась сама. І взагалі свої люди поруч - безцінно, обійняла всю свою велику родину! І тому я не припиняла спілкуватись, консультувати, налагоджувати спільний новий побут в радість! Обійняла кожну маму і ціную кожну мить свого материнства! І тепер ще в нас така фото зона існує, радьте тим, хто хоче антично прийняти ванну і закарбувати це)) by @manuscriptio

3

8

2 months ago

Коли до мене їхала геніальна @oorlova_photographer, то запропонувала: «А давай зобразимо справжнє материнство: без спец підготовки, фарбування та зачісок? Не намагайся виглядати бадьоріше, ніж ти є!» Я була лише за і почавшийся лактостаз дозволив виконати це на всі 100%, а ванна допомогла його ще й подолати! І цими фото в 1 місяць Аріани хочу привернути увагу до ще однієї не нормалізованої досі теми: післяродової депресії матерів. Я не жила тоді, коли жінку більше виснажував необлаштований фізичний вимір материнства, де життя і без дитини в хатах з земляною підлогою було випробуванням. Але зараз при тому рівні побуту, чому ж у кожної пʼятої жінки виникає ППД? Основні причини такі, але у кожної впевнена буде своє особисте доповнення:
- день сурка навколо маленької дитини;
- тіло мами після 9 місяців творення нового життя у дуже вразливій формі;
- повний перехід в стан автоматичного гіперконтролю та моніторингу 24/7, навіть якщо є няні і помічники;
- навіть при гарному сні дитини, фрагментований сон матері, бо дивимось вище;
- постійні метрики з кожної шпарини та порівняльні соц мережі, купа курсів, бо буде пізно, і у тебе ж купа часу, поки робот-пилосос все робить за тебе;
- повне випадіння з попереднього соціального життя, навіть найближчі друзі пишуть «не будемо турбувати, ти ж так сильно зайнята тепер!»
- пауза в карʼєрному розвитку, до речі в коментарях розкажу, чому декрет названий декретом і як індустріалізація знову нашкодила;
- відсутність великого кола сімʼї та громад, що допомогали в повсякденному вихованні дитини поруч, особливо зараз…
Мені дуже показово, що коли жінка годує дитину грудьми в Європарламенті чи приходить із немовлям на наукову конференцію, це стає світовою новиною. Бо материнство досі майже не інтегроване в професійне та суспільне життя і ППД все ще сприймається, як недолік кожної окремої жінки, а не системний злам. Я пережила цей стан з першим сином, навіть не знаючи що то було, витягла мене практика кундаліні йоги, але було б значно легше, якби ця тема звучала. Тож зараз треба не соромитись і не звинувачувати себе, якщо вам іноді важко в материнстві, бо є різні інструменти допомоги, знаєте які? by @manuscriptio

3

83

2 months ago

Якщо ви жінка і ніколи не мали психоделічного досвіду, не взаємодіяли з рослинами сили, не «тріпували», але НАРОДЖУВАЛИ — можете ставити собі залік) Бо коли народився мій первісток, народилася і більш свідома версія мене. Перші пологи кардинально змінили моє життя. А коли через багато років я вперше пройшла психоделічну сесію, то впізнала цей стан. Тому до третіх пологів я йшла з думкою, що добре знаю цей природний психоделічний простір. О, як я помилялася... Бо кожен психоделічний досвід унікальний. Кожні пологи також. Бо заходите ви в них у різний час і в різних станах, а в пологах є ще один учасник — дитина, яка приходить зі своїм характером та ритмом. Але архітектура цих процесів схожа:
• абсолютна унікальність кожного досвіду;
• надзвичайна важливість середовища і людей поруч;
• неможливість повного контролю;
• зміна тілесних відчуттів;
• зміна переживання часу;
• дихання, як головна точка опори;
• винагорода в кінці.
Під час пологів тіло починає працювати за механізмами, які набагато старші за культуру, медицину і особисту історію. Контроль і раціональний розум не здатні провести через цей процес. Змінюється і переживання власного тіла. У якийсь момент здається, що воно одночасно стискається в одну точку й розгортається далеко за межі своїх анатомічних кордонів. Саме там я зрозуміла, що таке Великий вибух) Також змінюється відчуття часу: кожна перейма нагадує цунам і щойно здається, що ти навчилася рухатися разом із хвилею, приходить наступна зовсім іншої сили! Залишається лише повна присутність, довіра і дихання. Дихання тримає і в пологах, і в психоделічному досвіді. Наші предки знали, що пологи — це не лише народження дитини. Це народження матері, як нової ідентичності. Сучасна медицина подарувала нам безпечні пологи і можливість рятувати життя матерів та дітей. Водночас пологи значно втратили індивідуальний підхід. А пологи для жінки — це великий ПРИРОДНИЙ РИТУАЛ ІНІЦІАЦІЇ, можливо, один із останніх, який наша культура ще не встигла повністю втратити. І як важливо утримати цю тонку грань між справді необхідним медичним втручанням і довірою природному процесу. Мої треті пологи стали для мене саме такою історією. І про неї точно варто розповісти окремо. by @manuscriptio

3

26

3 months ago

Хочу вже тут і зараз, з своєї точки успіху, ще раз анонсувати вихід лекції«Шлях до вагітності 35+»

Вона виникла з власного початково болючого досвіду і покликана підтримати жінок, що:
— планують вагітність у зрілому віці;
— перевантажені кількістю інформації;
— мають багато протилежних одна одній рекомендацій;
— хочуть отримати чіткий алгоритм дій замість хаосу і тривоги;
— мають всередині страх, відчувають тиск, переймаються, зневіряються і потребують підтримки.

На лекції ви отримаєте структурне «дерево» рішень і розуміння, що дійсно важливо та пріоритетно на шляху до бажаної вагітності.

Ця лекція - мій особистий внесок в те, щоб більше жінок були турботливо підтриманні на шляху до бажаної вагітності. І вона вже доступна в записі.

За деталями пишіть мені в особисті повідомлення. Буду рада поділитись досвідом! by @manuscriptio

3

9

4 months ago