Instagram story viewer> @mariagusa_> Posts

Марія Анастасія

@mariagusa_

2.4K

followers

999

following

створюю світи зі слова, темряви й світла
⚫️
арт-фотографія і тексти

POSTS STORIES REELS TAGGED

тінь твоя

непорушний твій світ — усе звично й привітно,
і святиня твоя без тривог і без бід —
я б повірила в це, але… якби ж тільки
сповідь-ніч не лишила на серці свій слід.

перевтомлений світ розпадається вголос,
заламалися лінії долі на три.
у твоєму раю — лиш крихка невагомість,
а в моєму — осінні сади і вітри.

я нотую наш фатум на мокрому ли́сті,
і вечір лягає на плечі так темно.
ти змінюєш рай свій на чорне намисто,
на пекло приватне, солодке й таємне.

удень тобі краще вертатись до храму,
змивати із себе весь сором і гріх,
та ніч о дев’ятій розставить між нами
все те, що ти в світлі ніколи б не зміг.

хрестися, молися і бійся цієї отрути,
зречися гріха і знову в спокусу ввійди,
введи й мене в неї чи спробуй забути —
стирай мої дотики, спалюй мости.

ламає світ ребра, і ніч вигорає дотла.
світанок розріже цей простір і виставить межі.
а хто я тобі? я — тінь твоя, я — твоя темнота.
я — невідворотна. та вдень я тобі не належу. by @mariagusa_

3

5

4 days ago

боги пауз поблажливі й всемилостиві, та все ж вони не складні й не вічні. залишатися в їхньому солодкому полоні означало б погодитись на одноманітність, а я не люблю ані одноманіття, ані посередності.

час повертатись у свій звичний режим шальоної продуктивності❤️‍🔥

знову оновила техніку — докупила собі обʼєктив-портретник 50 mm і якраз місяць його тестувала. найбільше люблю знімати деталі та портрети. на тижні буду знову тестити студійне світло [ще було б добре почати регулярно викладати фото в соцмережі, але в мене пріоритет — віддача результатів зйомок клієнтам, а собі в профіль вже як вийде]

словом, ходіть до мене на осінні зйомки. локації, ідеї та стиль продумаємо разом [працюю зі стилістами, до речі. якось про це окремо напишу]. більше деталей — найближчим часом у мене в stories і highlights. by @mariagusa_

3

0

6 days ago

дорогами осіннього загострення
спішу до Декадансу мого міста
і Меланхолії моєї осені
а з ними ніч — посріблена завіса
і девʼять муз щоразу зводять з розуму by @mariagusa_

3

3

13 days ago

боги пауз

поки осінь ще тільки торкається міст
і думки не стають найгустішим туманом
я беру собі паузу. в ній є свій зміст
весь мій світ в забутті. лише легкість між нами

є прадавні боги безтурботності й ліні
пантеон призупинених в часі ілюзій
вони точно приймуть наші пóмилки й тіні:
ось вам люди — вино, ось вам — музи

бог суцільного спокою, пан деградації
віддає нам цей дар — просто жити і бути
без всіх цих перегонів, досягнень, овацій
о, яке ж це блаженство — все зайве забути

не треба тут підсумків, пояснень, ідей
не варто шукати загублені речі
теплó ще торкається наших плечей
у паузі жити прекрасно й безпечно

не час ще шукати мову для смутку
не час знаходити високі матерії
не час йти на жертви, поклони і муки —
бездумності бог відчиняє всі двері

боги пауз блаженно нас вчать забивати
на всі ці чесноти, концепції, правила
найсильніша молитва — нарешті поспати
слухай, візьми собі паузу. це твоє право by @mariagusa_

3

4

17 days ago

вересневе

не встигла зібрати докупи вихоплені з серпнево-вересневих розмов діалоги й думки, тому сьогодні — лише маленька частинка майже випадкових фото 🍁 by @mariagusa_

3

2

18 days ago

перші дотики осені 🌾 by @mariagusa_

3

3

20 days ago

•
ти мені, я тобі
лиш наснилися
ми були́, не були́
у сні збу́лися
наяву не було́
і не будеться
тільки íмʼя твоє
серцем чується
моїм іменем ти
знов рятуєшся

чи то гори
чи горе між нами —
без тями
сонце й сон цей
ніяк не забудуться
як же, як же тепер
проростати
тому нашому горю
коли є лише гори —
гори з лісами

ти — мені, я — тобі
лиш наснилися
ми з тобою в цей сон
запізнилися
я не станусь з тобою
не станься зі мною ти
не судися мені
не будь мені долею
чи моїм маревом
не стань моїм горем ти

залишся просто
оцим темним морем
оцим вільним горам
не стань мені долею
не будь мені горем
не стань мені богом —
богом любові

не стань…
не будь…

запізнилася

…запізнилися by @mariagusa_

3

5

a month ago

бачить Всевидящий: я йшла в цю відпустку з єдиним наміром — деградувати. деградувати гедоністично. підсилювати таку деградацію мали блискучі люстри, крісла з годинниками, мальовані пташки на стінах, добре вино, спа, — словом оцеотвсе, ну ви зрозуміли 🤌🏻

але

якщо першою помилкою на шляху гедоністичної деградації у відпустці було взяти з собою камеру, то другою помилкою було не піддатися спокусі дивитися на гори й ліси виключно з безпечної відстані готельного вікна чи подвірʼя. бо за кілька кілометрів краєвиди виявилися надто звабливими і нас розвернуло прямо в обійми зеленої стихії та локальних мандрів.

знає Всюдисущий, я щиро переконувала себе: жінко, хоч одну відпустку в житті не шукай ні музеїв, ні церков, ні заповідників, полежи на лежаку чи в номері, вгомонися нарешті. але допитливість — це, схоже, деформація, яка відпусток брати не планує. by @mariagusa_

3

0

a month ago

осінні анемони — такою є одна з назв цих квітів.

на відміну від більшості інших видів, які зацвітають ранньою весною, японські анемони розпускаються наприкінці серпня і цвітуть упродовж усієї осені, аж до перших заморозків.

слово “анемона” походить від грецького anemos — вітер, тому її також називають вітряницею. витончені пелюстки й високі тендітні стебла квітки тремтять навіть від найменшого його подиху. by @mariagusa_

3

4

a month ago

ловити сонцетіні, ловити блакить води й неба. затримувати мить в об’єктиві.

щоправда, першою помилкою на шляху красивої деградації у відпустці було взяти з собою камеру. бо замість “натиснула кнопку айфона — і готово” у тебе режим М [manual], де вручну контролюєш усе світло, налаштування та баланси, поки сонце щохвилини міняє тіні. а на 50mm ще й доводиться постійно ходити ногами заради вдалого ракурсу.

але це була гарна помилка.
тож далі буде 🩵 by @mariagusa_

3

0

a month ago

…
і хай це буде моє
найприватніше право —
просто бути собі бездумно,
ходити світом,
не знати правил,
часом сидіти
у падмасані,
дихати цим вересневим повітрям
і не шукати у ньому
ані високих матерій,
ані складних просвітлень

——
можна було просто назвати ці фото:

мені тридцять два,
мене не болить спина by @mariagusa_

51

3

a month ago

we are all illuminated
lights are shining on our faces, blinding

swing me these sorrows
and try delusion for a while
it’s such a beautiful lie
you’ve got to lose inhibition
romance your ego for a while
come on, give it a try by @mariagusa_

3

0

a month ago