Instagram story viewer> @matiusha.va> Posts

Valeriia Matiushchenko

@matiusha.va

705

followers

449

following

Працюю із задоволенням 🥰

POSTS STORIES REELS TAGGED

РОЗІГРАШ 2 квитків на «Ой, щось буде»-шоу! 🔥 За підтримки @tikhonov.agency

Умови розіграшу:
1. Бути підписаним на акаунт @bahnhofcomedy_ua
2. Зробити репост афіші заходу собі в сторіс
3. Чекати на результати розіграшу! Оберемо та опублікуємо 15 жовтня, за тиждень до заходу

Най Вам посміхнеться удача🍀 Щоб Ви посміхалися на імпровізаційному стендап-шоу! by @matiusha.va

45

3

11 days ago

С нашим праздником, трудяги! taken in Constanța by @matiusha.va

47

3

5 months ago

Вісбаден!
25.09 о 19:00 в Keller Krach Keller буде таке 👉 UKR STAND UP!
Гарантуємо: сміх до сліз, жарти про життя, і трішки «ой, мамо, що я почув(ла)».

🎤 Ведуча вечора – неймовірна Валерія Матющенко (та, що може розсмішити навіть німецького бюргера після 3 пива 🍺😂).

📍 Walramstrasse 1, Wiesbaden
🗓 25 вересня, 19:00
🎟️ Квитки – 10€
👉 Закидуй по лінку в шапці профілю або бери кеш і купуй на вечірній касі

Приходь сам, бери друзів, колег, сусідів і навіть свою німецьку тещу – бо сміх об’єднує! ✨ taken in Wiesbaden, Germany by @matiusha.va

89

7

a year ago

taken in Wiesbaden, Germany by @matiusha.va

219

12

a year ago

Талант не пропьёшь!
@bahnhofcomedy #standup

За заранее отрепетированный смех спасибо @matiusha.va taken in Frankfurt, Germany by @matiusha.va

36

5

2 years ago

Валерия Матющенко | Открытый
микрофон 10.05
⠀
Лера комикесса, которая с нами самого начала создания квадрата во Франкфурте🤩
⠀
❗️Присутствует ненормативная лексика
⠀
.
⠀
.
⠀
.
⠀
.
⠀
.
⠀
#стендап #стендапкамеди #стендапгермания
#камеди #опенмайк taken in Frankfurt am Main, Germany by @matiusha.va

3

7

2 years ago

Вибачте за перезалив, Інст вирішив продублювати фото з горщиками 4 рази 😡

Памʼятки в попередньому пості подивилися, тепер давайте щось для душі.

Той самий книжковий, те саме Хард-Рок кафе і той самий парламент, що таки вліз, але без мене.

Прикол про кафе: все дорого, а я поїхала без золотої карти, і навіть без 100 доларів. Взяла айріш-каву — ну, в «Арома-каві» було смачно.

А воно виявилося алкогольне. А я не пʼю.
Ну не залишати ж ті 31 румунський лей / 265 грн / 6 євро?!

Грустно и невкусно. Але я все ще ні про що не шкодую. Незабаром повернуся за нормальною їжею, скільки б вона не коштувала.

Раніше я казала, що ніколи не пила, тепер — що в завʼязці 🏄‍♂️ taken in Cărturești by @matiusha.va

80

2

2 years ago

Три місяці я жила на віллі біля моря в Європі 💅🌊

Так, це грудень, січень та лютий.
Так, це через відсутність вдома електрики по 16 годин на день, а я маю роботу за комп’ютером.

Як і майже в будь-якому містечку з морським курортом, дивитися в Констанці було особливо нічого.

Максимально домашній фікус вперше залишився один — не з батьками, не з друзями, не з чоловіком.
Я ніколи не їздила сама навіть до передмістя Дніпра, не кажучи про подорожі закордон та закордоном. Та все колись буває вперше.

Столиця — Бухарест. Квиток на потяг — 72 румунських лея / 612 грн / 15 євро, хоча ще минулого місяця для українців був безкоштовний. Але я надто довго вмовляла себе зробити нарешті щось для себе, а не те, що треба.

Поїзд о 6:10. Погуглила культурні пам’ятки.
Я не люблю культурні пам’ятки. Музеї, пам’ятники. «Дурна, мала ще» — хай так. Що ви мені зробите? Я в іншому місті.

Перші посилання в Гуглі кричать капсом: «Ви ЗОБОВʼЯЗАНІ відвідати ці місця в Бухаресті». Та нічого я вам не зобов’язана, шановні копірайтери.

32 тисячі кроків пішки містом мене повністю влаштували. З цілей «подивитися» було лише Хард-Рок кафе. Решта — що потрапить у око. Потрапив чотириповерховий книжковий-канцтовари, де я провела 3 години.

Я ні про що не шкодую.

Для пристойності знайшла наостанок єдину пам’ятку з авторитарних заголовків — будівлю парламенту диктатора Чаушеску. Було так складно вмістити ці 350 000 квадратних метрів навіть у ширококутну камеру, що я мало не запізнилася на зворотний потяг. Так і не вийшло.

І так, я все ще ні про що не шкодую.

Скажіть, будь ласка, що я не єдина людина у світі, яка не хоче відвідувати «Топ-N місць» лише тому, що вони відомі, але особисто вам ні на мить не цікаві. Я вашій бабусі не розповім. taken in Parlament Palace Bucuresti by @matiusha.va

165

6

2 years ago

Це був найкращий врожай полуниці за всі ті роки, що бабуся Ніна піклується про город на дачі. 10 напівлитрових баночок варення — зацукореної любові, літнього сонця, годин труду на кухні та городі — зайняли спеціальну поличку в підвалі — «для особливого випадку».
— Ба, може, відкриємо? Якраз до чаю, ти ж хворієш, — питали онуки. Але жінка була непохитна.
— Ні, не час.

Особливий випадок настав — похорон бабусі Ніни. Про варення так ніхто й не згадав: навіть онуки, що питали про нього чи не щодня. Воно продовжувало займати свою спеціальну поличку, чекаючи на… Інший, більш особливий випадок? Такі ж красиві й однакові закрутки — навіть не в пилу, бо в закритий підвал не потрапляє пил.

Навесні сім‘я приїхала прибирати торічне листя та наводити порядок. Дачу обікрали. А варення було розлите на величезний килим у вітальні, на якому виросли 3 покоління. Навколо валялися уламки банок. Але лише семи.
Чи будуть інші три чекати свого особливого випадку в будинках крадіїв?

Дякую айфону, що нагадав про гарні фото. З цього й почнемо.

Відкладаєте щось? taken in Constanta, Romania by @matiusha.va

150

3

3 years ago

А яка найкраща для тебе? by @matiusha.va

96

23

3 years ago

Я не дружу з головою

Вона сама перестала зі мною дружити. І я її розумію.

Років 7 тому відбувся внутрішній діалог:
— Дивись, є справа до тебе. Нам треба щодня вставати о 5 ранку, медитувати, пити 2 літри води, ходити мінімум 10 000 кроків, вивчати 3 мови, не їсти цукор, вчитися на відмінно, приділяти час сім’ї та друзям, відвідувати додаткові заняття, читати книжки, вести блог…
— О’кей, давай поступово почнемо
— Ні, мені треба все одразу й ідеально.
— Добре, сьогодні спробуємо, але буде важкувато
— Ні, ти не зрозумів. Треба щодня
— А навіщо?..
— Ну треба, що ти дурні питання ставиш?
— О’кей… Останнє. Коли відпочивати?
— Відпочивати? Потім

Власне, «потім» не настало досі. А вимог ставало дедалі більше.

В якийсь момент мозок вирішив: «Ні, знаєш, з мене досить. Я втомився, тож виділятиму ресурс тільки на те, що цікаво мені — базова підтримка організму. А далі сама»

А що я можу «сама» без ресурсів тіла та психіки? Правильно, тривожитись та прокрастинувати, але ніяк не радіти, креативити та досягати висот. Тобто, всі мої успіхи протягом цих років були всупереч в першу чергу самій собі…😦

Дякую, що хоч хтось з нас розумний і влаштував забастовку.

Пробач мені, я все зрозуміла! Обіцяю викинути весь to-do мотлох з горища та обговорювати з тобою кожну нову ціль. Аргументувати, навіщо це мені, і навіщо — тобі.

Давай дружити знову? taken in DoubleDecker Cake & Coffee by @matiusha.va

128

14

3 years ago

«Как-то рано в этом году новогодние украшения достали, ещё же несколько дней до декабря. Так быстро 2019 пролетел…»

Протёрла бы рукавом запотевшее стекло маршрутки, но стою слишком далеко. Где мы? Окей, где одногруппники выходят, там и мне.

Шорох пуховиков — отличный фон для повторения материала перед парой. Спасибо кафедрам, что предоставляют методички. Можно с ума сойти, если подробно учить каждый предмет по учебникам. Хотя, мы же врачи… Надо… Но в голове не помещается… Интересно, я одна такая глупая, или…

Поверх экрана телефона появился свёрнутый вчетверо листочек. «Чёрт, опять я отвлеклась от чтения», — первая мысль. — «Стоп. Что это, от кого это? Это мне вообще?»
Оглядываюсь. Краем глаза уловила, что рука с бумажкой была в светло-серой кожаной перчатке… Вроде.
Остановка. Кто-то вышел. Вслед не посмотрю — окно-то запотело…

Меня пугают такие вещи. Окей, это я явно буду читать внимательнее, чем противопоказания к препаратам…

«Привіт, люба! Шо ти, як справи? У мене добре, наскільки це можливо. Живу у німців-волонтерів — чудова сімейна пара! Теревенимо без зупинки англійською, яку я не знаю. Сама в шоці.

А ще у них, — прикинь, — теж електронна барабанна установка вдома, як у мене була. Я рада, що встигла зіграти пісню на площі, коли ото завітала в Дніпро на кілька днів. Вдруге вже не так страшно. Все ж акустичні барабани — то любов! Згодна?
Доречі про масові заходи — тут знов назріває карантин. Давненько не було, знов багато людей бачу в масках. Час і свою на дні валізи пошукати.

Завтра маю встати раніше — мої учні захищатимуть проект з дизайну. Виступають вони, а хвилююсь я! Сподіваюсь, у всіх буде світло після чергового ракетного удару.

Думаю викласти фоточки з Румунії. Все ж не щодня зустрічаєш Новий рік на вілі біля моря. Хоча цим нікого не здивуєш — через війну багато хто опинився не там, де розраховував. Добре, якщо на цьому світі.

А знаєш, що найцікавіше?
Я — це ти. Через 1200 днів».

— Эй, выходим, приехали.

Вот и психиатрическая больница.

А методичку так и не дочитала. by @matiusha.va

139

6

4 years ago