Instagram story viewer> @pavlo_sc> Posts

Pavlo Ihnatchenko

@pavlo_sc

undefined

POSTS STORIES REELS TAGGED

Download All

🇺🇦Сьогодні я маю честь представляти Охтирку на без перебільшення наймасштабнішій конференції з відновлення України URC2026 в Гданську 🇵🇱. Тут збираються політики, бізнес та громадський сектор з усього світу.
Я десь читав, що Охтирку, на жаль, не запросили на цю важливу подію, щоб залучати партнерів та інвестиції в свою громаду.
🛹Та попри все — охтирська молодь не звикла чекати запрошення чи поки хтось щось дасть. Так історично склалось…
Приходиться робити все самим…😂😂

Мав честь (і звісно інтерес) відвідати стенд Сумської області. Був приємно здивований, що там, у презентаційних журналах та буклетах, є згадки про нашу діяльність, створення мерчу «Місто-герой» разом з Мариною Сас @easyy.mm та наш простір @krytka.sc . Скажу щиро, я потішився. В книзі кращих проєктів від @undpukraine є ціла стаття про @vibe.streetculture .

Я вдячний всій команді @streetculturesokhtyrka та всім, хто долучається до роботи з розвитку Охтирки❤️.

Попри всі труднощі та суперечки, я пишаюсь своїм рідним містом і людьми, які продовжують свою роботу.
Для мене велика відповідальність говорити про це на весь світ, що Охтирка — це не маленьке місто десь на краю світу, а майбутня європейська столиця креативної молоді та вуличної культури.

Сьогодні про Охтирку я говорив з представниками різних сфер і напрямків. Розповідав про візію розвитку молоді та «Критку» як приклад світового масштабу, що створюється в умовах найстрашнішої війни.
Про те, як вулична культура та креативні індустрії дають підліткам можливість реалізувати свій потенціал.
І це неймовірно — говорити про Охтирку на такому рівні.
Всіх обняв, скоро побачимось вдома.
Везу гарні новини, але поки тссс…🤫 taken in Гданьск by @pavlo_sc

270

40

a month ago

Це моя особиста історія. Про те, як вулична культура повертається туди, де почалась.
Цих вихідних @streetculturesokhtyrka провели графіті джем «We made it”. І не де-небудь, а на майданчику мого рідного дитячого садочка. Саме в цих занедбаних павільйонах я вперше почув хіп хоп, і вже більше ніколи його не залишав. Саме тут я пробував танцювати брейк і малював перші недолугі графіті, копіюючи журнали X3M.

Цих вихідних ми віддали дань поваги рідному району.

Дякую кожному митцю, який долучився і вдихнув життя в ці стіни. @_direct_ @misha_leik @chipa.world @easyy.mm @gutorov.rb @shevik234 @dimasta_2x @nikitah.wav

окремо хочу відзначити @sk8.dripchik 6 років тому цей хлопчік прийшов на графіті джем щоб просто спробувати щось намалювати, сьогодні він повноцінний організатор який реалізує подію такого масштабу. Це неймовірна робота, це неймовірна відповідальність. Це неймовірна сила💪🏽

Ну і за доброї традиції хочу сказати дякую Сумській ОВА та @okhtirskamiskarada
Охтирка столиця вуличних культур і ми цим пишаємось💪🏽🇺🇦 by @pavlo_sc

156

3

a month ago

Типовий день прикордонного міста. Летять ударні дрони, і ти не знаєш, чи по тобі, чи кудись далі. Здається, до цього темпу вже навіть звикаєш — у кожного по-різному.
Але в якийсь момент у небі з’явилися дві веселки 🌈. Ми подумали, що це гарний знак. Що все буде добре.
І в цю ж мить, метрів за 50 від нас — вибух.
Такої сили, що я аж присів, очікуючи на осколки, які ось-ось мають посипатися на голову. Але ні… Ми одразу побігли в бік вибуху, щоб за потреби надати домедичну допомогу.

Людям фантастично пощастило. Будинок врятувало ДЕРЕВО 🌳. Звичайне, старе, могутнє дерево, об яке здетонував дрон, що летів прямо в житловий дім. Усе могло бути набагато трагічніше.

А далі було те, що викликає неймовірно сильні емоції. Люди гасили залишки дрона, прибирали скло та понівечені віконні рами біля підʼїзду. Це фантастика: ви щойно ледь не загинули, а вже метете двір, щоб було чистенько. Бо клятий дрон нагадив у клумбі.

Ближче до вечора зателефонували колеги — потрібна допомога зашити людям розбиті вікна фанерою. Ми вирушили не роздумуючи.

І тут я згадав про маленький жовтий шуруповерт, який колись нам передали @usaid_ukraine . Начебто це маленька піщинка в їхній глобальній діяльності, але цей інструмент зашив вікон більше, ніж дехто бачив за все своє життя. Просто одна маленька річ, яка так віддано служить та допомагає людям.
Дякую всій молодіжній спільноті та особисто команді @streetculturesokhtyrka за вашу роботу, згуртованість та небайдужість. Пишаюсь працювати поряд з такими людьми. Ви — сила! 🫂🛠️ by @pavlo_sc

220

8

2 months ago

🖋️Тут немає довгого опису.
Харківське метро чи Молодіжна столиця Європи ?
Частинка Сумщини у Львові, або як приємно бачити те що нагадує тобі про дім. by @pavlo_sc

120

1

8 months ago

Хто виграв?🛹🇺🇦
Виграла спільнота. Це великий крок для всього скейт комʼюніті України.

Зараз не самі кращі часи для розвитку, здається, це більше схоже на виживання. Та в даному випадку це лише додає складності й цінності тій роботі, яка була пророблена, щоб все відбулось.

02.05.26 в Києві відбувся Чемпіонат України зі скейтбордингу. Та відбір до олімпійської збірної саме з цього виду спорту. Так так вам не почулось.

Ми можемо по-різному ставитись до олімпійського скейтбордингу. Казати, що це більше про лайфстайл, що це свобода дій і ніхто не в праві судити скейтерів як атлетів. Але хочу сказати — подобається нам це чи ні, цей прецедент та успіх наших атлетів, їх рівень та досягнення будуть прямо чи опосередковано впливати на хлопців і дівчат у дворах та міських парках маленьких міст.
Це розвиток інфраструктури, залучення молоді до спорту, комунікації та визнанн. Я вірю в те, що саме завдяки таким подіям буде розвиватись сучасна інфраструктура, яка відповідатиме реальним потребам людей, а не просто «площадка заради площадки».

А тепер про сумне.
На жаль, з початку повномасштабного вторгнення рівень українського скейтбордингу дуже занепав. Так, ми можемо довго говорити, що «не на часі» чи «навіщо воно нам треба», але ті, хто раніше катав в Україні та міг представляти державу на міжнародному рівні, виїхали. Молоді спортсмени, які вже навряд чи повернуться, будують свою кар’єру в абсолютно інших країнах. І цьому є багато фундаментальних причин: від відсутності підтримки до банальної відсутності інфраструктури.

Це тільки додає цінності тим, хто залишається і попри все продовжує розвивати український скейтбординг кожен на своєму рівні.

І розуміючи все це, я хочу щиро подякувати всім, завдяки кому це стало реальним.
@mxmdmnsk @bulkabulka @egordach @uaskateboarding.official та іншим.

Вітаю переможців та перший склад олімпійської збірної зі скейтбордингу.
Я щиро радий, що нам @streetculturesokhtyrka випала честь долучитись проведення цієї події та додати Охтирського вайбу❤️ by @pavlo_sc

176

8

3 months ago

Я був складним малим. Рано почав жити окремо. Нічні вулиці, музика, бійки біля першого нічника в місті, а потім — реп про все це.

Так і починався мій шлях — не ідеальний, але щирий.
І головне, що я засвоїв: за будь-яких обставин варто залишатися собою. by @pavlo_sc

210

9

2 months ago

Знання — це пʼятий елемент хіп-хопу, культури, яка сформувала мене як особистість. І чим старшим я стаю, тим більше усвідомлюю важливість цього елемента. Нарівні з брейкінгом чи діджеїнгом. Це знання, які допомагають розвиватися та робити свою справу краще.

Зізнаюся у школі мені вчитися не дуже хотілося, зате зараз надолужую все упущене — абсолютно усвідомлено і з величезним інтересом. by @pavlo_sc

171

2

2 months ago

У моєму житті є люди, які надихають не здаватися.
Навіть тоді, коли навколо тривоги, холод і темрява.

Попри шахеди.
Попри відсутність світла.
Попри люті морози, яких я давно не пам’ятаю —
ми продовжуємо збиратися разом.

Можна запитати:
«А навіщо вам це?»
Є ж речі набагато важливіші.

І я відповім:
важливі речі — це не речі.
Це люди.

Люди різного віку, статусу й покликання.
Ветерани.
Митці.
Викладачі.
Ті, хто не боїться залишатися собою, попри всі виклики життя.

🫂❤️Мені пощастило бути поруч із тими,
хто об’єднується через культуру,
через спільні інтереси,
через бажання ділитися важливим тут і зараз.

І коли я бачу, як ці люди спілкуються, радіють і посміхаються одне одному —
це не може не надихати.
Бо саме це, в першу чергу, робить нас людьми.

Ми створюємо сучасну культуру в Охтирці.
Вдома.
І показуємо, що це можливо — навіть у найскладніші часи.

Бо справжній вайб —
це люди.
@vibe.streetculture
@krytka.sc

💚🫂Хочу окремо подякувати @houseofeurope.org.ua за підтримку нового сезону @vibe.streetculture та за те що повірили в нашу Охтирську спільноту

Дякую за фото: @_.katerina_romanivna._ by @pavlo_sc

222

10

6 months ago

Кінець року — дивний час.
Ти ніби маєш підбивати підсумки, але в голові не цифри й не списки.
У голові — уламки моментів. Звуки. Обличчя. Втома Люди та Події.

Яка Охтирка сьогодні — Рідна. Особливо зараз.
Вона не стала ідеальною. Вона буває сірою, холодною, з розбитими будівлями в центрі.
Але в ній з’явилося щось нове. Що?

Молодь, яка гуляє, закохується, збирається разом і не питає дозволу жити.
Життя триває — попри війну, попри шахеди, попри темряву й страх.
Бо іншого такого життя в нас не буде.

Світ знає Охтирку як місто-герой.
А ми щодня робимо кроки, щоб її знали як місто сучасної української культури.

За цей рік у нашому просторі було більше артистів і гостей, ніж за попередні п’ять.
Ми створювали музику, стріми, сенси.
І бачили в очах людей одне й те саме питання:
«Як ви це робите тут?»

Чесно? Не завжди впевнено.
Ми вчилися на помилках. Втрачали людей. Переконували себе, що «так і мало бути», хоча знали — ні.
Але саме так і зростають.

Був момент, коли нас лишилося четверо.
Кожен — адміністратор, оператор, бариста, прибиральник і звукорежисер і багато іньших професій які треьа було освоювати тут і зараз.
Тоді стало зрозуміло: лідерство — це не статус. Це готовність взяти на себе відповідальність за прийняття рішень.

Жовтий шуруповерт став символом року.
Ним ми зашивали вікна після атак.
А під кінець року випадково помітили розбите скло у власній студії — прикрите ящиком з апаратурою.
Ти створюєш культуру, а за твоєю спиною тихо тріщить скло і твоя менталочка. І ти не помічаєш цього, бо роботи занадто багато.

Що ж. Зашиємо і це.
Бо поки ми боролися з комплексом меншовартості, стало очевидно: нам є що сказати.
І нас почали чути. Запрошувати. Радитися.
Охтирка стає центром сучасної культури по-справжньому.

Під саму завісу року ми зробили передпоказ фільму. У наших друзів @barna.namir
Про те, як і якими силами ми створювали @krytka.sc
Про Охтирку як місто-феномен.
Про силу молоді, яка дозволяє собі мріяти навіть під час війни.

«Приземлення» вже побачили в столиці.
Про нього написали від Японії до Британії.
І тепер ми готові показати його вдома.

В Охтирці.

Скажіть чесно:
ви готові побачити цей фільм на власні очі? by @pavlo_sc

102

4

7 months ago

А яке рішення обрав би ти?

Коли тобі 14 чи 17 років,
коли ти живеш майже на лінії фронту,
ходиш до школи в бомбосховище
і щодня живеш із постійним ризиком.

Коли багато твоїх друзів, сусідів і однокласників — тих, із ким ви грали у футбол і будували плани на майбутнє — вже давно розкидані по світу. Вони живуть своє, можливо, краще життя і, ймовірно, не планують повертатися.

У мене немає відповіді, яке рішення я прийняв би на їхньому місці.
І, напевно, у кожного воно своє.

Але я точно знаю інше.

Для мене велика честь працювати й підтримувати цих молодих людей в Охтирці. Саме цих підлітків, які сьогодні тягнуться до сучасної культури. Ба більше — вони не просто тягнуться, вони її створюють. Створюють, зберігаючи любов до рідного міста та його ідентичність.

Вони — справжні амбасадори Охтирки.
Вони не змагаються, хто з них більше любить місто. Іноді вони від нього втомлюються.
Втомлюються від браку інфраструктури, можливостей для саморозвитку, культури, спорту. Так, це реальність. І про це потрібно говорити.

Попри все — вони залишаються.

Саме ці люди далі нестимуть слово «охтирчани» — цю неймовірну ідентичність — у своїх думках, діях і рішеннях.

Ніхто не знає, яким буде наше життя завтра. І чи буде воно взагалі.
Але сьогодні я впевнено можу сказати: саме ці молоді люди роблять для популяризації Охтирки більше, ніж будь-хто за останні 30 років.

Про них пишуть світові медіа — від @united24.media до @huckmagazine
До них приїжджають репортери @cukr.city , @kyivpost.official та інших видань.

20 років тому я навіть уявити не міг, що підлітки в моїй рідній Охтирці не будуть озиратися на Харків, Київ чи Львів, а з упевненістю говоритимуть про своє місто. Нехай воно маленьке, але воно має силу, магію й власний почерк, який уже знають далеко за межами України.

Саме ці підлітки сьогодні беруть і створюють нову українську культуру.
Десь незграбно, десь косо-криво — але чесно. Так, як вони це бачать і відчувають.
І в цьому — величезна цінність. Особливо в наших реаліях.

Я пишаюся всіма вами.
Ви — краще покоління, ніж ми.

Залишайтеся самобутніми.
Залишайтеся сміливими.
Залишайтеся собою. by @pavlo_sc

188

17

7 months ago

Море емоцій. Гори комунікації .
І гарне відчуття, що культура — жива.

Тиждень тому я побував на Міжнародному ярмарку грантів у сфері культури в Києві.
Там були неймовірно мотивовані люди, які щодня роблять свою частину для розвитку української культури — від народної до сучасної.

Це — та сама енергія, яка тримає нашу ідентичність і рухає нас вперед.

Дякую організаторам і спікерам за можливість навчитися нового і зустріти старих друзів ❤️
@co_ukraine @houseofeurope.org.ua

А шо було далі то не передати🤯
Далі був найсильніший нетворкінг за довгий час.
Люди з різних міст і різних сфер — журналісти, юристи, культурні менеджери, активісти.
І стільки спільних цінностей.

Це важливо — знати, що ти не один.
Що є ті, хто так само вірить у свою справу і працює заради змін.

Дякую всім, з ким вдалося поспілкуватися.
Це був по-справжньому натхненний досвід. taken in Івано-Франківськ by @pavlo_sc

104

1

8 months ago

🎣Що криється в деталях?
Може, Бог, може, диявол, а може просто любов до
своєї справи.
Ця пісня народилась вдома. Майже за годину. І дала поштовх усьому, що сталося далі.
Ми вирішили: вона має зʼявитися саме тут, на Сумщині. І зробити її ми можемо тільки разом, з
нашими людьми.

🤯Як це було:
Антон @a.wellboy після довгої відпустки прийшов до нас у студію разом з чудовим музикантом та
земляком Вовою Ревенко @reveenko . Mи з
Павлом Попуталом @poputalo_pashu крутили
чернетки й просто з ходу вирішили поімпровізувати. І от - за кілька годин маємо
майже готовий текст та записаний вокал.
Антон поїхав у рідне село Грунь, а ми залишились
переслуховувати цей запис.
Вже розуміючи потенціал цього треку.
І нас накрило. Бо це була не просто пісня. Це було щось свіже, чесне, трохи брудне, але дуже живе
та щире.
Це був абсолютно не притаманне Антону за
жанром.Це був справжній Охтирсий брейкс який бере свої початки в далеких нульових десь на місцевій дискотеці під назвою «Клєтка». Той вайб, що колись привезли на касетах з Британії, але сьогодні він звучить у нас, в Охтирці. Не
дарма ми кажемо: Охтирка- маленький
український Бристоль.
Ми кинули демо нашому доброму другу із Сум, чудовому музиканту Владу Ревчіку @v.revchik

Влад почув і одразу сказав: «Треба добивати». I ми добили - до того стану, коли брудний звук і жирний бас звучать так, ніби їх
винесли прямо з 90-х, але вже у 2025-му.
«Міняю УЄ» - це наш музичний маніфест.
Створений в Охтирці, він бере повсякденність нашого краю й перетворює її на периферійний
авангард.
У ньому є шана до незалежної сцени та історїї Сумщини - у відсилках, у прийомах, у сміливості міксувати стилі. Це музика, що тримає коріння тут, але звучить так, щоб її почули всюди.
Щиро Дякую всій команді хто були дотичні до цієй роботи.всім хто працював на піснею та над кліпом.Всім тим хто доводить що ми спроможні створювати сучасну Українську культуру.
@me_marsianin_ @dmytrooooooooooooooooooooooooo
@vibe.streetculture
@streetculturesokhtyrka by @pavlo_sc

268

17

a year ago