Instagram story viewer> @linnik.podlinnik> Tagged
2.1K
followers
1625
following
MA in Performance Studies at @nyutisch
from Kharkiv, Ukraine 🇺🇦
my ✨gangs✨ @tinyova @teatr.nafta @molodyytheatre
POSTS STORIES REELS TAGGED
Деякі зустрічі, на жаль, не можуть відбутися в дійсності
Але можуть відбутися в символічній театральній умовності 
Не можуть відбутися в Києві, але можуть статися в Саммергаузі
Не можуть відбутися між реальними дочкою і батьком, але можуть відбутися між їх моделями з відомої пʼєси 

***

«Офелія і Полоній зустрічаються в Саммергаузі» — вистава Юлії Ліннік і Анатолія Петрова, колишніх викладача і студентки, про поразку батьківства та спадок. 

У гіпотетичному умовному просторі, схожому на літній будиночок — Саммергауз, розташований на березі Блакиті, — донька і батько шукають зустрічі, стикаючись із суперечностями та незгодами.
Мандруючи просторами уяви від гіперболізованих дитячих спогадів до аналізу тиранії і авторитарності, Офелія і Полоній міркують про те, що вони можуть протиставити логіці насильства. 
Що ми залишаємо після себе? 
Що успадковуємо? 
Що можемо виставити на противагу світу, у який приходимо? 
Шукаючи і знаходячи тимчасові відповіді на ці питання, актори моделюють зустріч Доньки і Батька, яка закінчиться прощанням.

***
команда: 
Авторка ідеї і акторка Юлія Ліннік @linnik.podlinnik 
Актор Анатолій Петров @anatoliy.petrov.731 
Драматург-консультант: Даниїл Зенкін @dzen_king 
Художниця: Марія Чорношкур @_chornoshkur_ 
Художник з проекцій: Єгор Кучерук @gordotko
Композитор: Ілля Мірошник @iliasonic
Автори афіші: Дарина Лавренко і Сергій Раді @darinalavv @sergii_radi 

Вистава “Офелія і Полоній зустрічаються в Саммергаузі” підготовлена за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми “Стипендія”.

Виставу буде показано на мікросцені Молодого театру 30, 31 травня і 2 червня о 18:00 

Вхід вільний за обовʼязкової реєстрації за посиланням у біо театру. 

До зустрічі на березі Блакиті 💙

#запідтримкиукф @ucf.ua
13
Вже завтра презентуємо альбом наживо!!!
Квитки можна купити на посиланням в біо.
15
У межах нашого шкільного театрального курсу сходили з Юлією Ліннік у Київський академічний Молодий театр — простір, який зараз переживає зміни й шукає новий напрям руху. У такому контексті особливо загострюється питання: наскільки театр як простір є відкритим, демократичним і чутливим до різних голосів та досвідів?

«Коли ми йдемо в театр, музей чи галерею — простори, де суспільство представляє уявлення про себе, — важливо вдивлятися не лише в те, що показано, а й у те, що лишається в тіні. Хто відсутній на сцені? Які історії не розповідають? Які теми не з’являються в репертуарі? Хто не представлений в інституції?
Спостереження за прихованим відкриває більше. Таке бачення допомагає оцінити демократичність і відкритість інституції — або, навпаки, помітити тонкі механізми витіснення реальності на користь ілюзії.
Іноді саме відсутність говорить про сцену більше, ніж те, що на ній є», — каже Юлія.

Ми звикли сприймати театр як щось, що існує окремо від нас. Але насправді він постійно формується у взаємодії з глядачем — через увагу, очікування і запити. Те, що ми готові бачити, і те, що ми ігноруємо, має значення.

Тому важливо не просто дивитися, а усвідомлювати свою позицію: що мене тут зачіпає, чого мені бракує, які голоси я хочу чути. Можливо, саме із цього починається зміна — не лише в театрі, а й у ширшому культурному просторі.

Фото: @danaverstak
11
back to up