Instagram story viewer> @mrvlader> Tagged
POSTS STORIES REELS TAGGED
Ще підлітком я збагнув, що якби мене попросили описати саму концепцію життя одним словом, то це було б "відповідальність". Зростаючий тиск ззовні вкупі з юнацьким максималізмом створюють хибне враження, що все оточення, сама реальність від тебе чогось хоче. Одного дня, зустрівшись з наслідками власних рішень, я усвідомив що не хочу нести цю відповідальність, бо ніхто не давав мені вибору. А коли війна зруйнувала картину світу, яку ти намагаєшся будувати роками, потрібен час, аби зрозуміти, що робити далі.

Смерть близької людини руйнує. Я уявляв це як агонію, після якої лиш невизначеність. Натомість це змусило переглянути сприйняття відповідальності та усвідомити, що це не лише "перед кимось". Це тепер і "за когось".

Стає самотньо, холодно. Біль шириться свідомістю, розбиваючи сотні нездійснених планів, нерозказаних історій та невіданної любові. Як тільки внутрішній крик згасає приходить сухе усвідомлення - твоє власне життя продовжується. Відтираючи окуляри від сліз я усвідомив, що втомився шукати цінність у власному існуванні. Я вірю, що воно прийде, але "колись", яке може й не настати. Все ще є "сьогодні". Розбите, похмуре і розчароване "сьогодні". В якому від тебе залежить багато чого і багато хто. Нічого не зупинилося, механізм рухається і ти його частина, за власним бажанням чи ні. 

Тоді й приходить вже зовсім інше бачення відповідальності. Вже більше не тиск очікувань, а можливість захистити. Хоча б те, що лишилося від колись яскравого минулого світу. Наші рішення, почуття, навіть саме існування мають вплив, про який ми можемо й не здогадуватися. Чи ллє хтось сльози за нами, поки ми того не бачимо? Хто терпить біль від туги за нашою присутністю? Не сказані слова страшні, бо вони могли щось змінити. 

Згодом я побачив у "відповідальності" шанси. Можливість дати близьким ту любов, якої вони варті. Бути поруч, коли вони потребують. Бути сильним там, де більше нікому. І в майбутньому не бути для тих, хто того не вартий. 

Я намагаюся перезібрати себе по шматочкам і прожити біль, який шириться кожною клітиною тіла. Його так багато. Є вірогідність, що це назавжди. Але з розумінням, що робити далі, стає трошки легше. Знаючи, для кого це. Сподіваюся, я знаю.
10
Радий представити вам роботу, фінал якої кожен зрозуміє по-своєму. Сьогодні лікуєте ви, бо маєте на це енергію, а завтра хтось лікує вас. У світі є коловорот людяності, взаємної підтримки і любові, що я називаю «Джерелом». А що є Джерелом для Вас?

Дякую усім, хто долучився до цієї роботи!

Location Medikom Hospital @medikom (medikom.ua)
Special thanks to Lilia Chuyas @l_chuyas
Actors — Anastasiia Pustovit @anastasia.pustovitt, Serge Nikiforov @sergevnikiforov

Director/Editor — Vlad Kozlovskiy @mrvlader
DOP — Christie Road @goodbyechristie
DOP Assistant — Maksym Tymchyk @maksym.tymchyk
Stunt Coordinator — Gennadiy Bondarenko @grenka_valentin
Gaffer — Nazar Khorolskiy @nazthebest
Make-up — Kateryna Korniienko @katti.artist
Hair stylist — Danylo Martemianov @daniamartemianov
Colorist — Anna Pisarenko @lunar_edge
VFX — Oleksandr Muzychenko @muzolya
Postproduction supervisor — Inna Grabar @innagrabar
Soundproduction — Andrii Tropeshko @andrey_sir @arteriamusic
Mix & master — Vadym Lysytsia @vadimlisa
Special solo vocals — Betty Endale @betty.fosho
Back vocals — Roman Bolduzev @romanbolduzev
Publishing — Best Music @bm_bestmusic
PR — Yana Pryadko @mastermanagement360
21
back to up