Instagram story viewer> @nora_druk> Tagged

видавництво Нора-Друк

@nora_druk

4.4K

followers

77

following

У нас книжки, які ви полюбите
Відмічайте #норадрук
Замовляй в дірект, або на сайті

POSTS STORIES REELS TAGGED

Атмосферна суміш «Веріті» та «Мовчазної пацієнтки», написана у стилі трилерів Донато Каррізі 🔥🔥🔥

▶️ Неймовірний саспенс
Авторка майстерно тримає в лещатах твої нерви. Епізод із проникненням у будинок комісарки змусив мене буквально підскочити на дивані - адреналін зашкалює! А короткі, моторошні розділи від імені вбивці додають таких мурах по шкірі, що хочеться загорнутися в плед ще сильніше.

▶️ Об’ємні, живі персонажі
Тереза Батталья - це любов. Вона не «картонна» супергероїня детективів, а жорстка, стомлена життям жінка зі сталевим характером і водночас крихка перед обличчям власної хвороби. За її боротьбою (і внутрішньою, і професійною) спостерігаєш із затамованим подихом.

▶️ Магія деталей
Темна окультна тематика, моторошні ритуали, давні легенди, похмурі гірські пейзажі, привиди минулого і відчуття ізольованості - занурення у цю історію абсолютне.

Детальніше про сюжет та враження розповідаю у відео

3

6

ПРОТИ ТЕЧІЇ - НАТАЛІЯ ЧАЙКОВСЬКА

ВИДАВНИЦТВО: @nora_druk

Ця історія про часи, коли радянська система знищувала українців, які стали надто незручними. Написана на основі реальних подій. Нічого подібного раніше не зустрічала в жодній книзі, невідома мені частина нашої історії.

Головний персонаж Мирон, скалічений фізично, але не зламаний душею, після 5 років "лікування" у психіатричній лікарні повертається додому. Його життя - нічні жахіття і крики, що не дають спокою ні йому, ні його рідним, та щоденні муки при опануванні власного тіла.

Спостерігати за спробами Мирона повернутися до життя - непросто. Багато душевних страждань, фізичного болю та власної безпорадності. А поряд з цим муки рідних та неприйняття з боку власного сина. Це було боляче, гірко і породжувало безвихідь, коли не зрозуміло навіщо взагалі таке життя, коли воно стало пекельним існуванням і обузою для рідних.

Мирон занурюється у самотність, у свій внутрішній зруйнований світ, витягуючи звідти по краплині і виливаючи на папір спогади, історію свого життя та тих, кого зустрів у стінах катівні. Він жертвує своїм щастям заради щастя та спокійного життя сина.

📌 "Спогади, як хмари у листопаді,- швидко мчать небом, підганяють один одного, більші затуляють менші, а тоді зливаються в єдину велику сіру пляму."

Події розвиваються поступово. Дві часові лінії: теперішнє чергується з минулим, яке розповідає, чому Мирон опинився в лікарні і що там відбувалося. Важко уявити, як взагалі людина могла вижити після того смертельного лікування. Але Мирон вижив, бо пообіцяв. А ті лікарі, що знущалися над людьми, знищували їх фізично та морально, вбивали з легкою рукою, виходили зі стін катівні і жили своє життя. То можливо світ таки має дізнатися правду?

📌 "Нічого не змінюється, нас так само нищать, але під іншими гаслами.."

Хочу відмітити стиль та подачу авторки, це красива милозвучна мова, якою насолодуєшся в процесі читання. Попри важкий зміст, сам текст читається легко. Окрема подяка видавництву за обкладинку, яка глибоко і чітко передає основне цієї історії.

💭 А ви читали? Знайомі з творчістю авторки? Чули подібні історії?

#book_reading_tvo

#протитечії #наталіячайковська #норадрук
#читайукраїнське

84

23

Жінка, що тоне • Робін Гардінг

Якщо ви любитель трилерів, динамічних трилерів вам обов'язково потрібно читати цю книгу.
⠀
Лі на шляху до своєї мрії не погребувала грошима не дуже праведної людини, коли він запропонував їй відкрити ресторан. А потім пандемія і в неї не вийшло залишитися на плаву, прогорівши єдиний вихід оголосити себе банкрутом, але для серйозного дядечки це не привід, «поки не віддаси гроші відрізатиму по одному пальцю», почула вона, тому зібравши свої речі в сумку вона поїхала якомога далі з рідного міста, тепер її дім це машина, додайте до цього викрадення документів і вважайте вона взагалі ніхто. Та якось вночі в елітному районі вона рятує жінку, яка хотіла втопитися, таким чином втікти від свого чоловіка тирана.
⠀
Так сталося, що дві жінки здружилися і тепер Гейзел допомагає вижити Лі, а та намагається допомогти їй вирватися з пут шлюбу в якому Гейзел нещасна.
⠀
А якщо нова подруга не зовсім чесна з нею? А що як все це не те чим здається і довіряти не можна нікому?!
⠀
Ох, і закрутила авторка, на перших 150 сторінках думала, що все зрозуміла й розгадала, але авторка крутила так, що начебто ти здогадуєшся, та все було дуже динамічно і все одно несподівано. Що говорити якщо почала читати я вранці, а закінчила вночі з ліхтариком, ну значить це було добре? Дуже добре!
⠀
Однозначно рекомендую! І вимагаю більше книг авторки, друга прочитана і знову чудова, я не могла відірватися доки не дочитала. Мені дуже сподобався оцей задум і втілення, що жінка жінці поміч, читати всім!
⠀
Оцінка: 4/5
Видавництво: @nora_druk
⠀
⁉️Читали цю новинку? Плануєте?

64

21

Читала лише анотацію, гортала сторінки, але психологічний трилер уже обіцяє тримати в напрузі.

Новинка @nora_druk
Жінка, що тоне Робін Гардинг @rhardingwriter

На осінь — те що треба! Аню, @rodenkoa повертай марафон осінню жутяку, ми маємо це читати.

А як вам? Довіряєте переконливим чужим стражданням із перших сторінок?

#myreadbookshelf #книжковийблогер #жінкащотоне #норадрук

30

12

5 причин прочитати книгу "Бузкові дівчата"
Марти Холл Келлі від видавництва @nora_druk

#книжковабульбашка
#життякниголюба #моящирарекомендація

49

7

✍️ Автор: Робін Гардинг
📝Назва: «Жінка, що тоне»
📖Кількість сторінок: 352
🌐Жанр: психологічний трилер
🏢Видавництво: @nora_druk

Моя оцінка (оцінювання лише моє, за моїми відчуттями): 10/10

Пам’ятаєте, я нещодавно публікувала цитату про ідеального чоловіка й казала, що такі «ідеальні» типажі у трилерах завжди змушують насторожитися — так от, ця книжка саме про це! 😱🔥

Роман виявився просто крутелезною історією, від якої я в повному захваті, адже це був саме той напружений трилер, якого мені так сильно хотілося!

За сюжетом, життя Ліз повністю зруйноване: вона опиняється на самому дні, без грошей і даху над головою, вимушена ночувати у власному авто.

Все змінюється, коли вона знайомиться з чарівною та заможною жінкою, яка вирішує вбити себе🌊🌧️

Цей трилер дечим нагадав мені легендарну «Служницю», а саме фішкою з розповіддю однієї й тієї ж історії з точки зору двох різних персонажів — і це просто ВАУ!

Книга читається надзвичайно легко, затягує з перших сторінок, а сюжет вирує підлістю та філігранною грою авторки з мізками читача, коли ти до останнього не знаєш, кому насправді можна вірити. 🤯🔍✨

А ви любите в трилерах прийом, коли одна й та ж подія показується з точки зору різних героїв, чи це скоріше плутає вас під час читання? 👇 Пишіть у коментарях, давайте обговоримо! 💬

131

49

«Я знаю, що ти знаєш, що я знаю» Ірен Роздобудько
Видавництво: @nora_druk , 2011.-240с.

Німеччина. Невеликий котедж фрау Шульце. І українці, кожен зі своєю причиною опинитися далеко від дому. Хтось їде за грошима. Хтось — за визнанням. Хтось намагається втекти від минулого. А хтось просто хоче нарешті відчути, що його життя може стати кращим. Але чужа країна не завжди стає країною мрії. За усмішками, валізами, планами й розмовами поступово проступають зовсім інші історії: самотність, розпач, зруйновані родини, вимушені компроміси, втрата себе. Іноді людина, яка вирушає на пошуки кращої долі, знаходить зовсім не те, чого чекала.
Мене особливо зачепило те, як авторка показує своїх героїв — без прикрас і зайвого пафосу. Тут немає одного головного персонажа. Є багато людей. Багато життів. Багато маленьких трагедій, які разом складаються в одну велику історію. І над усіма ними — фрау Шульце. Вона спостерігає за своїми постояльцями й знає про них значно більше, ніж вони думають, але в самої жінки є таємниця, яка тягнеться крізь десятиліття — від 1945 року. Старий лист, українські слова, пам'ять про чоловіка, який колись урятував їй життя…
І саме тут книга для мене перестає бути просто історією про еміграцію. Вона стає історією про пам'ять, любов, війну, самотність і людяність, яка іноді виживає навіть там, де, здавалося б, не повинна була вижити.
Мені сподобалося, як назва роману поступово набуває сенсу. Скільки всього ми знаємо одне про одного — і скільки залишаємо невимовленим?
Книга сумна. Подекуди дуже гірка. Після неї я ще довго думала про те, як легко засудити людину, знаючи лише маленький шматочок її історії. І як багато болю може ховатися за звичайною усмішкою.
А Ви знайомі з творчістю письменниці? Плануєте читати?

32

10

👤Автор: Наталія Чайковська @natalia_chaikovska__
📝Назва: «Проти течії»
📖Кількість сторінок: 304
🌐Жанр: роман
🏢Видавництво: @nora_druk

Що робити, коли найбільшим злочином людини стає її власне критичне мислення, а замість тюрми влада обирає для неї повільне, болісне знищення у стінах психіатричної лікарні? 💔🏛️

Цей роман надзвичайно важка, але пронизлива книга, яка є яскравим прикладом того, як каральна система СРСР під виглядом «психіатричної допомоги» у ХХ столітті методично ламала людину та робила її абсолютно чужою для власної сімʼї й соціуму.

Сюжет книги розгортається навколо трагічної долі людини, яка наважилася мати власну думку, поставити під сумнів радянські догми та піти проти течії. Замість відкритого суду режиму було зручніше оголосити неугодного іншодумця «божевільним» і зачинити в психлікарні.

Подробиці «лікування» пацієнтів, які провинилися перед владою, мене просто вибивали з колії: так звані лікарі режиму безжально знищували людей, вводили їм страшні препарати та змушували повільно помирати як фізично, так і ментально. 💉🧠

На додачу книга показує підлість і зраду найближчих у всій її бридкості...

Депресивність твору просто зашкалює, а ще болячіше стає від усвідомлення, що все це — не вигадка, а наша реальна, страшна історія.

Це сильний і необхідний роман про стійкість та ціну збереження власного «я». 📜🕯️🌧️

А як ви сприймаєте подібні важкі історичні книги про злочини радянського режиму: читаєте для збереження пам’яті чи намагаєтеся уникати занадто депресивних сюжетів? 👇 Пишіть у коментарях, давайте обговоримо! 💬

165

80

жовтень 2026

⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️

📚Наталія Чайковська "Проти течії"

🖌Видавництво - Нора-Друк

Жанр - історичний роман

🌎 70-ті роки , Україна

❤️ - без акцентів, тут у нас подружнє життя

Вік читача - 18+

Вік головних героїв - ближче до 30

✅Про зміст

Наш головний герой Мирон - вчитель, повертається додому після довгих років ув'язнення у психіатричній лікарні.

Син не приймає батька, жінка горнеться до чоловіка, а мати дочекалася сина.

Майже усі дороги суспільного життя закриті - робота тимчасова, фізичної сили не лишилося, а що говорити про зламану психіку.

І попри таку приреченість Мирон навчався жити по новому, щоб помститися, тим що вмів найкраще - СЛОВОМ...

✅Мої враження

Ця книга вражає майстерно написаним текстом і неймовірно цікавим фіналом.

Це переплетення радянського "минулого і сучасного" відкриває нам ще одну гірку історію українського народу - перевиховання по радянськи.

Інколи думаєш, що було гірше - табір чи психіатрична катівня, що поступово забирала в людини життя.

Тут багато розпачу та болю і крику душі. Тут багато несправедливості і бажання помсти.
Та пори це тут є людяність, справжня дружба і кохання, вірність та обіцянка собі.

Ще одна тема - прощення не комусь, а собі - несеться червоною ниткою через усю книгу.

Тож книга мені дуже сподобалася, відгукнулася її глибина і моральний зміст.

#книгиукраїнською
#історія України
#історичнийроман
#українськийбукстаграм
#українськийбукток

107

14

«Я залишаюсь тут»
Автор: Марко Больцано @ma.balzano
Кількість сторінок: 192
Видавництво: Нора-Друк @nora_druk
Прочитана за: 4 годин і 27 хвилин
Моя оцінка: 8/10

Колись я шукала книгу сучасного італійського автора, перекладену українською, і так на моїй полиці з’явилася «Я залишаюсь тут». Правда, чекала вона свого часу довгенько… і от тепер цей час настав.

Це історія невеликого німецькомовного села Курон на кордоні Італії, Швейцарії та Австрії. За кілька десятиліть воно переживає італіїзацію, фашизм, Другу світову війну, а зрештою й будівництво греблі, через яку село має опинитися під водою.

Найбільше мене зачепила саме італіїзація. За Муссоліні німецьку мову витісняли з публічного простору: забороняли пресу, книги, перейменовували вулиці. А дітей вчили рідної мови таємно, у підпільних школах. І я вкотре зловила себе на думці, наскільки все ж таки мова МАЄ значення.

Книга також змусила подумати про дім. Для українців зараз це особливо болюче питання. Особисто для мене дім — це насамперед люди, а вже потім речі й спогади. Але коли замислюєшся, скільки всього пов’язано з конкретним місцем, стає зрозуміло, чому залишити його іноді так нестерпно. Особливо якщо там жили цілі покоління.

Читаючи, я згадала історію Панського на Черкащині. Проїжджаючи через дамбу, можна побачити кілька хатин… і це все, що лишилося від села, яке теж пішло під воду заради водосховища. Про війни написано багато, а от про те, як ціле село може зникнути під водою разом із домівками й пам’яттю, — значно рідше.

«Ніхто не здатен збагнути, що є під поверхнею речей. Нема часу зупинятися і оплакувати те, що було, коли нас не було. Йти вперед, як казала мамця, — це єдиний дозволений напрямок. Інакше Бог зробив би так, щоб наші очі були збоку. Як у рибин.» ©

Це непроста історія, але наповнена важливими сенсами й точно варта уваги.

А що для вас дім?

63

9

Прочитала хорошу книжку і розповідаю вам чому її варто прочитати

📍 Естетік плейс для зйомки
@tretye.mistse.lu

#книги #книжкиукраїнською

117

10

Поки ще осінь, я буду спекулювати на темі моторошних книжок, як мінімум, раз на тиждень!

Бо це абсолютно найкращий час, аби зачитуватися готичною літературою, братися за моторошні трилери та детективи.

Зібрала сьогодні топ-6 найкращих жаских книжок, які читала за останній час. Тому, I'll be back знову 🤭

Діліться, що з цього читали? Які з жаских книжок дуже любите ви?

106

6