Instagram story viewer> @sashatoma> Tagged

Саша-Тома Кадацкие

@sashatoma

628

followers

912

following

58!
48 от первой влюбленности)
38 от первого свидания.
37 вместе!
Полет норм😊 не без турбулентностей)
Подскажем как пережить турбулентность

POSTS STORIES REELS TAGGED

Людині потрібна людина. А ще відпочинок та природа, що лікує та стає найкращим терапевтом.🤌🏻

124

10

Я памʼятаю наш перший мітинг (якщо його можна так назвати). Він був вдома 🧡

Початок 2005 року — самий розпал помаранчевої революції. І вперше, коли ми відчули в собі українство. Але Маріуполь був синім, а мою сестру за резинку для волосся помаранчевого кольору цькували в школі так, що мамі довелося йти розбиратися. Прапорцями «Ющенко — так!» ми махали вдома, а на вулиці несміливо одягали помаранчеві шапки та светри, бо до нас могли причепитися за це та агресувати.

На третій тур виборів мої батьки пішли спостерігачами на виборчі дільниці, але людей не вистачало. Тож з інших, «помаранчевих», областей направляли спостерігачів, яких готелі не заселяли і вони просто були на вокзалі. Батьки поїхали і забрали чотирьох чоловіків в наш будинок (двоє з них на фото). Просто незнайомців привезли додому, посадили з нами за стіл і дали спальні місця. Але відчуття спорідненості з ними через спільні ідеї і надії на краще були просто неймовірні.

До чого я це все згадую. Цими днями я зловила флешбек чомусь саме в 2004-2005 роки. Бо добре памʼятаю емоцію страху та обережність в словах, не можна було говорити відкрито про свою позицію, бо тебе могли в кращому випадку словами зацькувати. Ми слідкували за подіями в Києві і заздрили людям, що вони можуть вийти на площу і розказати владі, чому вона не має творити беззаконня.

Сьогодні я серед цих людей. А розуміння того, що в мене є свобода волевиявлення і немає страху — найголовніше. Уявіть, є країни, де ти мусиш мовчати. В Україні і з українцями такого бути не може. Занадто велика ціна заплачена за цю свободу.

В нас ще так багато всього недосконалого. В мене вже давно немає надій на людей при владі та рожевих підліткових ілюзій. Але який довгий шлях ми пройшли, щоб мати право сьогодні не мовчати і захищати ті цінності, які сповідуємо.

Люблю нас, українців, за цю здатність гуртуватися і абсолютно мирно відстоювати нас та країну 💛

185

3

Хочу залишити тут багато тепла й вдячності за людей, яких зустріла на курсі ПСП в @ilyk.education 🌿

Переглядаю фотографії в галереї й маю відчуття, ніби це був сон. Тільки не той сон, який забувається зранку, а той, що залишає глибокий слід у серці та змінює думки.
Можливо, так здається тому, що все промайнуло надто швидко. А насправді минуло 5 місяців.

Сміх. Сльози. Знайомства. Навчання. Багато кави, розмови, які живуть тепер в окремому куточку мого серця.
Це навчання, яке стало чимось значно більшим, ніж просто навчання.

Окрема вдячність кожному викладачу. За знання, досвід і щирість, якою ділилися. За історії з практики, які неможливо знайти в підручниках. За досвід, який справді на вагу золота.

А найбільшим подарунком цього навчання стали люди. Такі різні, зі своїми історіями, досвідом і шляхом. Але всіх нас об’єднувало бажання бути корисними, підтримувати інших і допомагати тим, чиє життя змінила війна.

На першому модулі @vatamanya написала на дошці: «Людині потрібна людина». На перший погляд ніби просто гарна фраза, але скільки змісту в ній заховано.
Варто бути тією людиною, поруч з якою життя інших стає хоч трохи світлішим і радіснішим. Варто вчитися бути поруч. Вчитися слухати й чути. Проявляти емпатію, щирість і небайдужість.

Мабуть, саме зараз особливо важливо вчитися бути тією людиною, якої потребує хтось поруч. Не залишатися осторонь. Бути в контексті реальності війни та людей, які живуть поруч із нами.
Бо людині потрібна людина❤️‍🩹

Дякую вам @vatamanya @galina_sokhodon 🫂за вашу працю, за кожну зустріч. За простір, де можна було вчитися не лише новому, а й людяності, чуйності та вмінню бути поруч🥹🫂

88

12

Дивовижно спостерігати, як за 5 місяців такі різні люди стають настільки близькими та рідними. Спільна мета, спільні цінності та щире бажання допомагати справді об’єднують.🫂

🖇️Бажаємо випускникам стійкості, щоб упевнено нести це світло підтримки далі.

194

9

Не знаємо, що чекає на нас завтра
Але сьогодні такий спокійний час - це подарунок, а озираючись назад на місяці цього року, розумію, що і чудо. Просто час разом

дякую Богу за це 🤍

242

16

Внутрішні війни - війни, про які ми рідко говоримо одне з одними вголос. Можливо, якби говорили про них частіше - мали би більше мотивацій і навичок їх перемагати. І тоді б фізичних війн у світі було б значно менше. Просто тому, що зло перемагалося б на рівні думки, на рівні серця - у місці свого зародження.

Ми живемо у світі, де навіть поняття свободи у кожного різне. Але ж справжня істина одна. Хіба не так?

Наша свобода проявлення, взаємодії, вчинків, дій починається зі свободи вільно мислити. Часом думаю, цікаво, якою людиною я була б, якби не мої внутрішні кайданки? Якби повноцінно вміла бачити себе очима Бога? Так, як бачить Він. Не з власної перспективи, не за стандартами світу, а за Божими.

Як же часто ми забуваємо, що кожна із нас - особлива чаша для Бога.

Навіть якщо я не діамантова чаша, не золота, не срібна і навіть не дерев'яна, а просто звичайний паперовий стаканчик - для Бога я цінна. Для Нього важливий не зовнішній вигляд, а те, аби всередині було чисто.

Ми можемо все життя прожити в кайданках, звинувачуючи інших у тому, що сталося. Можемо без кінця нарікати на Бога, на долю, на будь-що, прокручувати травми, травмуючи інших. А можемо зробити вибір - звільнитися і жити вільно. Адже Він звільнив нас від найжорсткіших кайданок - від рабства гріха та покарання за нього. То чому ми досі тримаємось за кайданки, часто живучи не як вільні, а як невільні?

Звільнення від кайданок - це процес. І як важливо, аби на цьому шляху звільнення від одних кайданок ми не загнали себе в інші.

Які внутрішні кайданки ти можеш зняти з себе просто зараз?

Надихнулась на роздуми в @ubts_ua на конференції "Ти не одна" дорогоцінної спільноти @ubts_sisterhood 🫶 Зібрала на картинках думки спікерів, що найбільше відгукнулися з тих, які чула.

Будьмо одна для одної тією, яка в потрібну мить нагадає: Ісус поруч. Спільнота поруч. Я поруч. Ти не одна! Ми разом! 🫂💛

45

8

Після бойового досвіду людина змінюється. Звичні для нас речі можуть сприйматись як небезпека. Реакції швидкі, емоції часто приглушені, багато контролю.

І з цим доводиться жити вже в цивільному середовищі.

🫂У взаємодії важливо не поспішати. Не тиснути питаннями. Давати час зорієнтуватись.
💭Краще спокій, уважність і просте “я поруч”.

🖇️Роздуми з крайньої сесії групи «Психосоціальна допомога військовим та їх сімʼям».

110

1

Сьогодні хочемо познайомити вас із неймовірною парою - нашими студентами, батьками військовослужбовця. Вони поділитися з нами не лише враженнями від курсу, а й частинкою свого сьогодення: тим, що вони проживають і як тримаються.

Для нас це не просто «відгук». Це величезний кредит довіри, який надихає працювати далі. Ми неймовірно цінуємо, що ви з нами.🫂

234

22

Another devastating night for my country. We have a 7 hr difference in time with my family. If ru$$ia decides to turn the night into a terror - they attack at night, of course, to make it harder for people to survive (oh the things my sinful flesh wishes to all of them down there 🤬)

So while, around 3-4 am (our 10-11pm) my parents ran to one shelter, my sister to another and my brother is on a front line..we all gather in our family chat, checking on each other, trying not to make a big deal out of this, joking around. I’m sending to them some silly videos of my kids and my cat, while we all are separated from each other, praying ( im sure I’m the only one crying,they all are so used to it 😄)….i thought about how unfair all of this is and why would God just not stop this stupid war. Sooo annoying. I’m angry, sitting there in my bathroom I thought about the story of Joseph. I mean who would want to have his life?! Being sold to Egypt by his own brothers, being placed in prison for doing nothing wrong, being forgotten there by the chief cupbearer… and every time he faced yet another scary challenge it says…”..and the Lord was with Him”. Thinking of that brought a lot of peace to my heart.

The night was over, my family is well and healthy. However many people died and the scary things keep happening. Please remember my family and my country and especially my brother @rodion_fsn , while he is serving on a front line, ring the light to the darkness and sharing the gospel with people around, trusting God and His ways AND knowing that “The Lord is with him and all my family” 🙏🏻

3

12

My endless source of energy, curiosity and child like honesty. This guy…he changed everything when he came. I love you, my Sashka, forever🥰🥹

3

1

Сімʼя…one day in Lviv with my dearest family and many thousands of steps together 🥲💔 my heart 😭🥹🥰

3

1

It’s so weird to be here. I feel like I’m back home, but everything has changed. It’s so weird seeing people walking around, having fun, going to restaurants knowing what’s going on, the reality…life goes on no matter what. I see them all being used to that, while I’m not. I’m really trying to warp my mind about what I feel..but then I see my mom and dad, my sister and my brother, and this has not changed. My family, that always felt the same: safe, warm and loving. Even though they were forced, because of this stupid war, to move to another city, our bond and love never changed. Feeling safe and protected here in the middle of the war never changed and I’m so thankful for that and don’t ever want to take it for granted 🥲😌

3

3