Instagram story viewer> @vicky_liset> Posts

vicky_liset

@vicky_liset

197

followers

341

following

POSTS STORIES REELS TAGGED

Усе відбувається внизу, але хочеться дивитися на небо. до Неба тут так важко дістатися — крізь будинки, вивіски, пожежні драбини, чужі життя в наскрізних вікнах.

Небо з перешкодами — це Нью-Йорк, який я собі пояснила на пальцях.

Настільки більший за все, що я можу могти, що хочеться йому на догоду хотіти могти геть усе , ще від учора. Але можна лише від сьогодні- ніколи не заднім числом. Стільки провини за стару біографію немічності. Forgive me мою невитривалість настільки, наскільки я витримую твою великість. я наберусь сил і спробую ще раз by @vicky_liset

68

3

8 days ago

Happiness prefers silence . misery is loud. It wants to write mile-long tractates on the “pain of others,” ( myself included) and scream and shout, climb the Empire State Building using the fire ladder ( I wish there was such a ladder ) , stand on top of it and rant like a maniac. But who will let it?)

mostly acting civil with minor misconduct - crossing the streets on red, harassing russian embassy, taking every chance to embarrass myself to the liberating void state. I’m not easily embarrassed, though.

But eventually you forget what you’ve been before and get to become again. I don’t know other ways to become again.
Surrender. Whatever will be , will be — my inner temp tatoo

P.S. Mama — я не курю, я вдаю Керрі Бредшоу. Але може й ні

Mary Jane. Listen. Please,” Eloise said, sobbing. “You remember our freshman year, and I had that brawn-and-yellow dress I bought in Boise, and Miriam Ball told me nobody wore those kind of dresses in New York, and I cried all night?” Eloise shook Mary Jane’s arm. “I was a nice girl,” she pleaded, “wasn’t I?”
— J. D. Salinger, Uncle Wiggily in Connecticut by @vicky_liset

53

8

10 days ago

Я б могла обрати життя в географії дорожніх знаків між Малином і Лісівщиною — замість всього. Це було б просте і зрозуміле життя, в яке я б теж якось змогла.

І я зробила велетенське коло і повернулась на початок — до сосен з цезієм, у третю зону ураження. Бо, зрештою, я всюди шукаю і люблю сосни. І довіряю місцям із соснами. Але саме тут вони ювелірні — найтонші серед усіх, що у мене були

Я приїхала до бабусі, у свій другий перший дім.

Моя бабуся навіть не мала б так зватися. Моя поліська відьмочка — з чортиками, витівками, з тембром, гонором, закроєна на щось інше. Ніна. Весь театр, на який здатна моя психіка, — її спадок. І потяг до авантюр. І вибриків.

Приїхала змиритися. Але не мирюся і не приймаю. Лише хвилююся і плачу. Розсипаюся.

У квартирі живе інша, чужа мені жінка, і я питаю дозволу зазирнути в шафу з Ніниними сукнями і фотографіями. Я вчуся бути чужинкою в рідному домі. Це дивно і важко.

Палю погані спогади, курю на її балконі, щоб випалити з себе надлишок її відсутності і весь гіркий світ, який стався після неї.

Нікого вже не знаю і не впізнаю. Лише типажі і говір, схожий до тих, кого я колись знала чи любила.

Розмовляю з місцевими, як поліська місцева Віка. Таку мало хто чув і знає, але вона дотепна, і смішна, і спрощена, і говорить так, наче завжди жила лише в координатах дорожніх знаків між Малином і Лісівщиною. І наче їй було добре taken in Irshansk, Zhytomyrs'Ka Oblast', Ukraine by @vicky_liset

68

12

2 months ago

the only measurable ( and questionable ) end-of-the-year result is 5 million steps taken without purpose or direction. Mostly walking away rather than coming toward, under the sun, snow, rain, fog, fires, curfew, or whatever else was thrown in. With 5 million steps, I could have crossed the Atlantic in the narrowest passage—if there were a bridge, or if I were Moses, or if I could find joy in such a purpose. Or like I said—if I had a direction. Luckily, it is neither. It would be nice to develop a sense of direction, eventually. But no pressure for the New Year; I will keep walking obsessively, chaotically, and meaninglessly, with my butt being the only beneficiary. The singular wish for the near future: Carthage must be destroyed. To the stone. Then I will come closer to a Buddhist level of mindless walking. Until then, there will be much more of the meaningless, chaotic, obsessive, directionless, and excessive walking, raising the stakes to 7 million steps. God bless my joints. Or not. Who needs healthy joints, or healthy anything, for that matter, in this random, cruel, weird world by @vicky_liset

72

0

9 months ago

16 years ( how?)of a love-and-hate relationship with the city of Angels. And fascination. Always in between - craving to come back , countdown to escape. Pine trees that overpower banality of palm trees. End and edge of the world. I was afraid to break my teeth and bones. Not anymore. Bones piece together. Mostly. There are things much worse than that. As we speak—there are. Embracing recklessness. Leaving on a loving note. ( how I love those leaving notes, i see further ahead upon every such time) And it’s that time of the year when it’s foggy and beautiful as ever. June gloom. See you, Angels. It is Not a goodbye, it is not. taken in Lax International Airport Los Angeles California by @vicky_liset

93

3

a year ago

The season is over. My time is up. The city has given me the greatest wonders—the ones I could never have dreamed of and never imagined were there for me. Leaving , speechless, heartbroken, to come back soon.

Universe, be kind to my city 🖤 taken in Lviv, Ukraine by @vicky_liset

98

7

2 years ago

Цього року я хотіла попередити англомомовних друзів, що замість « щастя-здоровʼя-всього-найкращого» можна просто подумки бажати смерті моїм ворогам. Очікувано Grammarly кваліфікував мій стейтмент як хейтспіч, а потім кілька американських друзів не зрозуміли..). Тому замість англійської, цей текст я адресую Собі - мовою свободи, мовою вільних. Жити стало максимально просто і зрозуміло, щасливою по-справжньому мене роблять найпростіші речі, тому Вік, цього року я бажаю смерті ворогам твоєї Країни, живим і ненародженим. P.S а на « жіноче-свято-весни-і-краси» дарую собі і всім, хто того потребує, священне конституційне право ненавидіти в усній і письмовій формі- без цензури. Мертвих, живих і ненароджених. Амінь taken in Marina del Rey, California by @vicky_liset

77

6

3 years ago

This is an ode to the place I can truly call home. It's my private kingdom, my sanctuary that took years of dreaming to manifest. At 4 am, when the air raid alarm usually goes off (because Russia is a terrorist state, you know), it seems to be impossibly fragile. I want to shield it, silence the alarms, and send the most sincerely hateful thoughts to the creatures that brought this heart-wrenching war sound to our homes (even if that ruins my karma - it already did anyway). Oh well.

And yet, it gives me so much strength and life energy, and, most importantly, reinforces my desire to be here - among the best of the people during the saddest of times, in the epicenter of the universe, where the pulse of history is beating.

the Ukrainian Armed Forces - are the true guardians of my home and millions of others and the official sponsor of this silly photoshoot Thanks to their unprecedented bravery, Carthage will be destroyed - and on the way to destruction, I hope it encounters countless 4 am sirens for the walls of its homes to absorb and play back until the end of times. Amen #lviv #lvivgram #львів by @vicky_liset

109

13

3 years ago

What strikes me to my core, is that you peace-loving Russian doves, who of course are against war, and against all the evil and for all the good stuff, adding the Ukrainian flag to your proud facebook/ instagram, avatars. GET your dirty hands off my Flag! We do not need your solidarity! We do not need your gestures. Speak out, talk to your zombied countrymen, get out on the streets and protest against your botoxed insane dwarf! I do not care it is risky if you can be wounded, imprisoned, or killed. This is the price you pay for being agreeable, shameless cowards, for unleashing your private Gulag into the world. My people are bombarded from the sky by your terrorists, my little sister is having panic attacks in a bomb shelter. It is time to risk your life if you want to show solidarity and regain some long-lost dignity. but for now, remove my FLAG from your f##' avatars! #russiaisaterroriststate
------------------- by @vicky_liset

41

1

5 years ago

Getting older 😭 is not that intimidating if there are balloons and you get to wear a princess crown 👸🏼#birthdaygirl #glasshouse by @vicky_liset

90

11

7 years ago